Творы Духновіча в унікатній верзії із дотеперь непублiкованым стихом

У 2023-ім році припоминали сьме собі 220 років од дня народжіня найвекшого русиньского будителя Александра Духновіча.

З той нагоды Театер Александра Духновіча на сцені одпремєровав першый раз по русиньскы його пєсу Головный Тарабанщік. Валерій Падяк вдяка підпорі Русинів у Мадярьску выдав зборник Духновічовых творів під назвов Моя ліра и кимвал.

Но то не єдиный його вклад до юбілея Духновіча. Перед пару тыжднями дістала ся нам до рук книжка Александер Духнович. Творы, котру упорядковав Валерій Падяк вєдно із Михалом Павлічом. Роботу двох робітників Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові, котры занимають ся літературов, у 2023-ім році выдало Выдавательство Пряшівской універзіты.

Зборник не є дуплікатом попереднього, котрый склав Падяк. Має веце унікатів, котры дістали ся перед чітателя першый раз. Презентацію мала публікація лем недавно, 10-го юна 2024-го року в Пряшові, і выкликала жыву діскусію.

Богата публікація розшырена о додаткы

400-сторінкова публікація, котру упорядковав уж познатый тандем Падяк – Павліч, якый робив уж наприклад на творах Кралицького ці Фенцика, є досправды богатым джерелом.

Падяк уж традічно написав до книжкы вступ, котрый є обшырнов штудіов занимаючов ся детайлно біоґрафіов Духновіча, його творчостьов, але і Духновічом в позіції будителя а політіка. Публікація обсягує выбер з поезії, прозы, обидві театралны пєсы, котры написав, і історічно-етноґрафічны статі.

Богата є так само на ілустрації – фотоґрафії, сканы історічных выдань, але і десять додатків, котры занимають ся такыма темами як поезія Духновіча у товмачіню на російскый язык, мадяроязычны творы, котры писав в молодых літах ці біоґрафію Духновіча, котру написав Вільям Пауліні-Товт, вызначный словацькый писатель, публіціста, політік, якый быв підпредседом Матиці словацькой і председом Словацькой народной партії.

То вже штандард, же в серії Русинська класика, котру приготовлює Валерій Падяк і Михал Павліч, не суть лем творы даного автора, але публікація є збогачена і о далшы цінны джерела, котры можуть помочі при баданю далшым науковцям, но так само розшырити знаня чітателя, котрый не занимать ся темов науково.

І так вертаме ся ку темі, в чім є властно тота публікація унікатна. Є ту такой дакілько аспектів, котры то пояснять.

Выдане з русиньской позіції

Дотеперішні выданя творів Духновіча были майже все роблены з україньской або російской позіції, де все, як говорить і Валерій Падяк, выпрятала ся із того даяка часть правды, о чім ся не буде говорити.

Теперь ся книжка робила з позіції, же мы Русины хочеме знати за свого русиньского писателя. Як приклад мож спомянути, же кедь ся робив Духновіч україньскыма науковцями, намагали ся приміряти метричну сістему україньску на Духновіча.

То, самособов, не выходило, і так быв Духновіч „не добрый“ писатель, котрый не має рімів і так далше. Подля Падяка, Духновіч має ідеалну метричну сістему, всядыль дотримує рім, лем його треба чітати по русиньскы, чітати так, як чітав і Духновіч. Значіть, книжка першый раз дає нам Духновіча про русиньского чітателя, без деформацій.

Так само є зроблена в книжці транслітерація, што є чітательови в публікації пояснено. Упорядкователі вышмарили стары „церьковны“ буквы хоснованы Духновічом, як Ѣ, ѵ, ѳ і так далше, котры молодый чітатель уж не мусить знати, і были транслітерованы до сучасного русиньского алфавіту із захованьом русиньской высловности.

Публікованый дотеперь непознатый стих

Публікація Александер Духнович. Творы обсягує і дотеперь непублікованый стих. Має назву Памятник чеха Б. Н. Стих є присвяченый Богданови Носекови, чеському забытому поетови із оточіня Духновіча, котрый пришов на Підкарпатьску Русь в добі Баха.

О Носекови, котрого так само при своїм баданю обявив Падяк, є пак веце написано в єднім із додатків. Навеце, книжка обсягує і два стихы Носека. Першый стих, як пише Падяк, Богдан Носек записав властноручно до записника свого приятеля – Александра Духновіча.

„Іде о такзваный album, Пріятный Памятникъ, или Дружественная Записка Александру Духновичу, Собора Крылошанъ Пряшовскаго Сочлену 1853. отъ Друзей, котрый зіставав у рукописі, і лем недавно быв публікованый в Ужгороді,“ пише ся в публікації.

Уточнила ся і біоґрафія

Валерій Падяк вдяка своїй довгорічній бадательскій роботі в книжці, в рамках штудії, о котрій сьме писали высше, уточнює і біоґрафію Духновіча.

У родині было дванадцятеро дітей, і кедь посмотриме на біоґрафію, видиме, чом мати просила Александра Духновіча стати священиком. Быв то єдиный хлопець, котрый не вмер з той родины, далшы хлопці вмерли. І так зістав єдиный, на кого было мож просити поміч на школованя у пряшівского єпіскопа. З тых грошів пак Духновіч утримовав і свою матірь, і свої малы сестры.

Падяк подробніше в біоґрафії Духновіча занимать ся і його выступами в угорьскім парламенті. Парламент в тім часі сидів у місті Пожонь (днесь Братіслава), і Духновіч быв пів рока депутатом парламента.

Духновіч за Падяком видів на трібуні Кошута, і розумів ідеалы новой політічной мадярьской еліты, котра фактічно в тот час пропустила рішіня о домінуючій ролі мадярьско языка на теріторіях Угорьской коруны.

Тоты і далшы проблемы одкрывать Падяк в новій штудії, вдяка котрій можеме видіти цалком іншак Духновіча і його роль у формованю русиньской націоналной ідеї.

Вдяка спомянутым фактам мож сконштатовати, же Валерій Падяк і Михал Павліч знова раз збогатили свойов публікаційов русиньскый фонд о діло, котре може быти серьйозным фундаментом по далше фахове баданя темы Духновіча і його творчости, але є добрым чітаньом і про шыршы кругы чітателів, котры суть заінтересованы русиньскым будительом і русиньсков літературов обще.