Ци помнеш Лемку…

Гей, як раз слова Ци помнеш Лемку авторства Павла Стефановского, як і мено самого автора, вельократні вызвучали на тогорічным святі лемківской літературы – ХХХ Лемківскій Творчій Осени. І докладні так треба называти тоту подію – як свято, як штоси важне і цінне, з гордістю, бо і гордити єст ся чым. На стрічу посвячену творам высокой культуры пришли жытелі і міст, і сел, і обшыри помедже. Помежде і ріжныма языками нашли ся участникы ЛТО, яка прошла 8.-9. жолтня/окторба тр. Чути бо мож было не лем лемківску бесіду.

Десяткы артистів слова, образу, звуку…

Тогорічна ювілейна, бо аж ХХХ Лемківска Творча Осін посвячена была особі Павла Стефановского – поеты, драматурґа, етноґрафа, політика, соспільно-культурного діяча, што жыл, діял та похованый є в Білянці. Зложыньом квітя і запаліньом світила на гробі вмерлого лем перед роком бл. п. Павла Стефановского зачали сме стрічу. Пак перенесли сме ся на салю Сельского Дому Культуры в Білянці, бо як раз в тым селі проходил першый ден подіі – згідні з принятом традицийом, же першый ден одбыват ся в місци звязаным з покровительом даной Осени, а другій – в просторах Руской Бурсы в Ґорлицях.

При чысленні згромадженій публиці др габ. Олена Дуць-Файфер, проф. ЯУ і Петро Трохановскій одкрыли Осін. Пак выслухали сме цілый должезный шор назвиск артистів – поетів, писменників, тлумачів, фотоґрафів, малярів, перформерів, співаків, і назв ансамблів, словом – розмаітых творчых осіб і ґруп, што через тридцет років орґанізуваня Осени прикрасили єй свойом участю. Были то творці жыючы наштоден в ріжных державах, жебы вымінити лем Польщу, Украіну, Словацию, Сербію ци Мадяры.

Стефановскій і Никыфор

Проф. Олена Дуць-Файфер розповіла пак о жытю і діяльности Павла Стефановского, якому в 90. річницю народин посвячена была подія. Выступліня проф. Дуць-Файфер дополнила дівка Павла Стефановского – др габ. Лідия Стефановска. Оповіла она м.ін. о публикациі посвяченій няньови, котра на днях буде доступна. Найдеме в ній вершы, архівальны фотоґрафіі ци документы, якы через жытя згромадил Павел Стефановскій, медже нима акт хрещыня Епіфана Дровняка – то як раз Павел Стефановскій «одкрыл» правильны персоналиі Никыфора, ци догваріня медже ним а Никыфором про зорґанізуваня під конец 50. років ХХ ст. выставы творчости Никыфора Матейка (печатку з такым меном видиме на документі).

Oкладинку до книжкы зробил выдатный артиста Леон Тарасевич, схоснувал на ній характеристичны для свойой творчости кольоровы паскы, в тым примірі жолто-сині, котры – за словами Стефановской – навязуют і до русиньского гербу.

Дальше до голосу допустили творців і артистів – ґрупа Барвінок з Камюнкы, під ведіньом Мартіна Караша захопила зобрану публику – міцный спів членів ансамблю нюс ся по верхах і долинах гейбы голос дзвону.

По польскы для офіциєлів, по лемківскы для серця…

Другій ден ЛТО зачал ся одкрытьом в просторах Руской Бурсы выставы фотоґрафій Петра Басалыґы презентуючых західню Лемковину. Петро Трохановскій розповіл не лем о авторі знимок, але і посвятил долшу хвилю на спомины про інчы річниці, якы припали на тот рік. А бесідувал конкретні про Івана Мациньского, Василя Сочку-Боржавина, Семана Мадзеляна та Теофіля Качмарчыка.

Староста ґорлицкого повіту Мария Ґубала, заступця бургомайстра Ґорлиц Лукаш Балаєвич та ведучый рады міста Ґорлиці Роберт Рындак з заінтересуваньом выслухали польскоязычной доповіди проф. Дуць-Файфер о Павлі Стефановскым. Пак, віриме, што так само добрі розуміли презентуваны творчы стихы і ленійкы прозы од запрошеных творців – дебютанткы, ліцеалисткы Юстины Михаляк, постійных участників ЛТО – Павла Ксенича, Петра Медвідя, Олены Дуць-Файфер.

Стереотипове выображыня про шлезскій язык, што є то лем ґодка копальників, переламувал Варфоломій Ванот, котрый презентувал вершы Петра Мурянкы в авторскым перекладі на язык Шлезаків.

Пак проф. Юстина Олько зреферувала діяльніст выділу «Artes Liberales» Варшавского Університету з обшыри борбы о охорону загыбаючых языків, досліджаня про переношыня языковой травмы ци того, як хоснуваня меншынового языка влият на добростан. Кєд іде о діяня напрявлены на лемківску меншыну, то конечным є надмінити, што завдякы спілпрацы проф. Олько зо Стоваришыньом «Руска Бурса» в Ґорлицях повело ся м.ін. печатати «Робочый зошыт до лемківского языка» авторства Варвары Дуць, книжочку з оповіданями «Приповідкы на кажду пору рока» ци поставити дві таблиці для сохраніня памяти о великых людях і ділах.

…по італияньскы для душы

Досправдовым обявліньом тогорічной ЛТО была презентация збіркы лемківской поезиі тлумачена на італияньскій язык. Антолоґія поезиі з назвом Ritorni – Powroty – Вертаня то «торжество про нашу літературу», як ствердил в коментари з циклю Вступне до конторли Петро Медвід. Авторком перекладів є римлянка Сільвія Бруні, котра была присутна на обох днях ЛТО і просто зачарувала публику – не знатя было, ци то за справом вынятковой мелодикы языка ци высокой вражливости і вычутя, з якым переклады чытала Сільвія, а може спричынил тото і факт, што лемківска поезия порушат серця і душу – чловек не хотіл, жебы тому был конец.

А на конец вызвучали і пісні в выконаню Юлиі Дошны, моментами в дуеті з Петром Мурянком, при акомпаніяменті Мирослава Боґоня.

Наступна така гостина жде на нас о рік!

Фот. Андрий Трохановскій