Ци на Лемковині одкрыют наступны резерваты природы?

З ініциятивом одкрыти новы резерваты природы на обшыри Лемковины, так в Малопольщы, як і на Підкарпатю, вышло Загальнопольскє Товариство Охороны Птахів (поль. Ogólnopolskie Towarzystwo Ochrony Ptaków – OTOP). Внескы сут уж зложены в Реґіональній Дирекциі Охороны Середовиска в Кракові і Ряшові і ждут на розсмотріня.

OTOP о зложыню внесків з новыма обшырями охороны поінформувало в найновшым выданю свого квартальника. Част з них найде ся в Малопольщы, а част в підкарпатскым воєвідстві. Листа запропонуваных резерватів містит 7 пропозиций, сут то:

• Резерват Заґлембек (Zagłębek) злокализуваный недалеко села Команча, при самій граници зо Словацийом. Плянувана простір то коло 250 га. Выріжненый через вынятково добрі заховану бучыну з міцном участю ялиці з деревами, котры рахуют понад 100 років.
• Резерват Перелом Сану під Толстом (Przełom Sanu pod Tołstą) в Бєщадах в околицях села Райскє і Студенне. Запропонувана простір обнята охороном то понад 300 га, де головні находят ся барз добрі захованы буковы лісы з понад 100-літніма деревами. Терен плянуваного резервату єст місцьом прожываня м.ін. великых драпіжных звірят, але тіж жубрів ци хороненых рептилий – ескуляпів.
• Резерват природы Шахты (Szachty) в ґміні Яслиска, плянувана простір то близко 200 га. Находят ся гын ялицьовы лісы, о высокым рівни натуральности. Од років бесідує ся о основаню того резервату, єднак проєкт фурт не єст зреализуваный.
• Резерват природы Долина Вільховатого Потока (Dolina Potoku Olchowatego) то найбільшый з запропонуваных резерватів. Обшыр, котру бы занимал, то близко 500 га. Приближена локализация резервату то околиці села Душатин, на убочы горы Хрещата. Специфічны для того терену сут барз добрі захованы лісы мішаного і листятого характеру.
• Резерват Лемківскы Ялиці (Jodły Łemkowskie) в Низкым Бескіді нашол бы ся в ґміні Устя Рускє, при селах Новиця і Кункова. Плянувана простір то дакус веце як 200 га, а його цілю буде охорона буково-ялицьовых лісів, котры становлят фраґмент бывшой уж Карпатской Пущы.
• Резерват Козє Ребро (Kozie Żebro), так як і попередній запропонуваный, нашол бы ся на обшыри Малопольщы, обнял бы простір понад 200 га. Уж сама назва вказує, што резерват находил бы ся в околици Ганчовой, Реґєтова і Шквіртного при вершку Козє Ребро. Як мож прочытати в поясніню OTOP, основаня резервату в тій околици спричынене єст выступуваньом гын листятых лісів, котры не лем же тішат око, але предовшыткым сут місцьом прожываня для ґатунків, котры не перетырвают в господарчых лісах.
• Резерват Марковєц-Ґрудек (Markowiec-Gródek) єст найменшым з пропонуваных резерватів, його простір то кус понад 100 га. Остатня обшыр охороны в Низкым Бескіді нашла бы ся при селах Ганчова і Высова. Хоцкі обшыр не єст імпонуюча, то заскакує богатством ґатунків, котры улюбили собі тоты буковы лісы.

Інвентаризация проведена Загальнопольскым Товариством Охороны Птахів вказала, што на пропонуваных обшырях находит ся многе чысло ґатунків называных пущаньскыма реліктами. Іх выступуваня то знак, же ліс характеризує ся історичным і еколоґічным продолжаньом, чого доказом єст выступуваня барз рідкых ґатунків, заєдно овадів, рослин, грибів ци звірят, на запропонуваных обшырях. Долго мож выміняти приміры пущаньскых реліктів обсервуваны дослідниками і природниками на обшыри Низкого Бескіду і Бєщадів, сут то м.ін. альпійска розалия, гериций коральоподібный, жолтоголова жолна ци уральска сова. Створіня резерватів дозволит не лем на охорону реліктів, але тіж позитивні влине на решту ґатунків з екосистему. Товариство звертат тіж увагу на додатковый аспект основаня новых резерватів, котрый не єст аж так очывидный, а єст ним охорона натуральных процесів, котры проходят при браку інґеренциі чловека. Хоцкі такій ліс лишеный «сам собі» здає ся быти дакус неупорядкуваный, а аж і занедбаный, то треба памятати, што част ґатунків потрібує такого хаосу.

Пропозициі одкрытя новых резерватів, разом з пропонуваном обшырьом і поясніньом чом як раз в даным місци вартат особливо хоронити природу, ждут в Реґіональных Дирекциях Охороны Природы в Кракові і Ряшові. Што важне, краківскє одділіня зголосило представлены пропозициі резерватів до одкрытя в рамках ініциятивы «100 резерватів на 100 років Державных Лісів», єднак – як подає Товариство – на меншій як запропонуваны обшыри.

Осмым резерватом може быти Радоцина

В квітни/апріли того рока на нашым портали мож было прочытати про ініциятиву одкрытя резервату природы Джерела Вислокы, в особливо цінных лісах Лісництва Радоцина. До Радоцины приіхал товды Директор Державных Лісів в Кракові Пьотр Кемпф, котрый разом з членами Стоваришыня Долины, Загальнопольского Товариства Охороны Птахів і лісничым Анджейом Пікором взяли участ в тереновій стрічы. Вшыткы присутны згідні ствердили, што захованый гын ліс треба особливо хоронити, а тема нового резервату єст актуальна.

Жытя при парку – недоціняна чест ци горб, котрый треба носити?

Не єст легко погодити охорону природы зо штоденным жытьом локальной спільноты. Вымагат то долгых консультаций, компромісів і найчастійше тырват роками. Цілю злегшыня того процесу ОТОP рішыло провести етноґрафічны досліджыня в Низкым Бескіді, што дозволило дознати ся, як на охорону природы смотрят жытелі з ґмін, што находят ся в Маґурскым Нацийональным Парку – в Крампній, Дукли і Санковій. Як мож прочытати в дописі, котрый підсумовує першый етап досліджынь, загальна опінія жытелів і жытельок ґмін на охорону природы єст така сама – природу треба хоронити. Єднак неє єднозначных декляраций, як тота охорона має выглядати.

Додатковым утрудніньом єст брак довіря, а аж і дезапробата до покликуваня новых нацийональных парків ци місц стислой охороны, котры приводят на мысель радше неґативны спомины. Одкрытя МНП не было прецін локальном ініциятивом, а нашмареным обовязком, котрый принюс наступны страпліня, нп. ци буде дальше робота в лісі або ци буде чым напалити в пеци через зиму. Треба тіж памятати, што колиси ліс на селі был частином жытя, де мож было назберати грибів ци овочів. Ліс не лем давал опал, але тіж кормил, зато не чудне, што заказ хоснуваня го был одобраный мешканцями як брак пошаны до іх потреб і звыків.

Як підкрисляют жытелі выже выміненых ґмій, прожывают они в Низкым Бескіді і на Лемковині з діда-прадіда і николи ни природа ім не перешкаджала, ни они природі. Ліс довкола та незаперечальна краса того терену, єст чымсым очывидным, бо як могло бы быти інакше? Наштоден радше не видят ґлобальных процесів масового вытинаня дерев, урбанізациі і індустриялизациі, бо то іх безпосередньо не тыкат. Зас нашмаріня охороны вказує, же штоси горозит природі, а інсинуациі, же то локальна соспільніст єст тым загорожыньом, родят емоцийональный опір. До той поры нич ій не горозило, то што ся змінило? Додатково жытелі мают почутя, што іх досвідчыня і знаня поперте долголітнім прожываньом на тых обшырях не сут браны до увагы при рішаню, што выкликує фрустрацию і дезапробату для діянь, пропозиций і рішынь тых, котры не знаючы локальных обставин, хотят зміняти порядок жытя. Быти може покликуваня новых місц охороны природы буде ся стрічало з меншым опором, кєд при плянуваню резерватів і парків більшый натиск буде даваный на локальне знаня і опініі.

Маш звіданя о нацийональный парк? Воз участ в анкєті!

Досліджыня Загальнопольского Товариства Охороны Птахів вказало тіж, што діяльніст нацийональных парків не єст так очывидна ани транспарентна для жытелів прожываючых в околици парків, як повинна быти. Додатково каждый парк єст інчый, окрем уставовых ґенеральных реґуляций, має своі особливы принципы функцийонуваня, котры ріжнят ся медже парками. Тото, што в єдным єст заборонене, в інчым може быти дозволене. З той причыны на сайті Товариства вказала ся анкєта, де мож ся звідати о Маґурскій або Бєщадскій Нацийональны Паркы ци дати загальне звіданя о охорону природы. За пару тыжнів Товариство зрыхтує одповіди на даны звіданя і перешле іх до заінтересуваных осіб. Зорґанізувана тіж буде інтернетова стріча, на котрій дискутуваны будут найцікавшы звіданя.

Міністерство Климату і Охороны Середовиска розважат одкрытя наступных нацийональных парків і побільшыня обшыри уж істнуючых. Актуально нацийональны паркы в Польщы занимают лем 1% державы, што не єст вельо, беручы до увагы тото, кілько вынятковых місц находит ся довкола нас. Тым барже варатат дознати ся як найбільше про діялніст парків і взяти активну участ в будучых бесідах про охорону природы.

Додатково на сайті Загальнопольского Товариства Охороны Птахів находит ся мотузок до петициі о покликаня новых резерватів природы на Підкарпатю, де находят ся природничы перлины на европейску скалю. В многых локализациях лісы заховали натуральный характер, што єст ідеальным місцьом до жытя для вельох ґатунків звірят, такых як брунатны медведі, волкы, рысі ци жбікы, але тіж для тисячів рослин, овадів ци грибів.

фот. OTOP Tomasz Wilk

Джерело: Kwartalnik Ogólnopolskiego Towarzystwa Ochrony Ptaków