Ци маме охорону лемківского языка ци лем целебрацию форм?

Тото звіданя родит ся по каждій того рода стрічи, в якій брали сме участ з Даміяном Трохановскым 06.05 2015 р. медже 16.40 а 17.15. (но, може о пару минут должшій як сесе заплянуване 35 минут). Аж мя корит дознати ся, ци вшыткы языкы мали по рівно, ци были тоты ліпшы, важнійшы, котры мали должшы целебрацию і тоты, не знатя ци языкы, котрым лем 35 минут дано увагы. А може… як раз на опак, так як мі бы ся хотіло в моій натурі, котра фурт хце видіти дашто нарубы, жебы тым менше важным дано як раз веце, бо преця мают веце проблемів. Гей, може і так бы было, кєд бы то были чловечы односины, а не політыка. Бо про політыку гев бесідую, а докладнійше, про языкову політыку.

А од кого такой увагы жду для мойого рідного (не)языка, а може неязычного языка (што бы і ґу мойому серцю пристало). Адже тоты, котры нас закликали і про языкову політыку хотіли радити, то сама верхушка гуманного світа языкового (неязычного) світа – Незалежний Комітет Експертів до справ Європской Карты реґіональных або меншыновых языків. Як написали, просячы нас на бесіду: «Польща представила в Раді Європы рапорт на тему імплементациі (введіня в жытя) Карты», а они, тзн. Комітет приіхали провірити, прослідити вірогідніст написаного, жебы створити оцінюючий рапорт і опрацувати дальшы рекомендациі ци раіня што і як треба зробити, жебы поправити промуваня меншыновых языків в Польщи.

Тепер перша альтернатыва, котру творит моя уява, фурт іщы не лишена наівной потребы ідеалізуваня. Гуманний світ, выслухал і почул і схотіл і задіял гын, де політыкы не лем языковы ся ведут. І звідую ся сама себе, што зробит адже тот запутаний в свою путанину позірных добрт центр, коли почує устами сильных тото што ім слабы повіли. Не звідую, што повіст, бо він язык має і путати ним так, жебы ся здавало, же так мусит быти, знає. Звідую, што зробит з фактами, котры сут напутаны ци страхом, ци лінивством, ци неохотом, ци «невіжеством» ци фрас зна чым.

Што зробит з тым, же має ґарантувати права і можливости розвитя, бо до того ся зобовязал, языкови, котрий

1. Єст называний лемківскым, але каждий хто хоче може якій хоче язык або (не)язык назвати лемківскым і нихто не каже му удоводнити ци буд-чым потвердити, же то єст лемківскій язык. Адже, як видиме, маме до діла з вполни языковым твором, котрому старчыт лем одповідня назва, а зміст ся під ньом змістит вшелеякій

• вказали сме як тото діє в просторі наказаного промуваня – коли лемківскій язык промує украіньска співанка і популістычны баналы взяты з планной ПНР-овской пропаґандистыкы
• як тото діє в едукацийным просторі, де вчыти лемківского може каждий, хто повіст же хоче і може вчыти, а хтоси в самоуряді го попре, бо в ґміні субвенцийны грошы за вчыня меншынового языка все ся придадут, хоц бы на товарискє опиваня того, же хтоси остал учытельом хоц учытельом не был не єст і не буде, бо мусіл бы вчыти чогоси про што узнає за неістнуюче
• як тото комічні може выглядати на устній матурі з лемківского языка, де такій щестливий зо свого патріотычного порыву матуриста хоче зміряти своі языковы компетенциі, а еґзамінує го хтоси, хто лемківскій язык чул лем з радийового проґраму, котрий лем в назві лемківскій єст. Чом такій еґзамінатор? Бо Округова Еґзамінацийна Комісия подумала, же лем старчыт ся дакого звідати, ци зна лемківскій язык і уж може він быти еґзамінатором.
• як тото діє в просторі медий, де ся подає, же в давній столици теперішнього центра ведений єст славний на цілу Польщу, бо єдиний лемківскій радийо-роґрам, але язык в тым лемківскым проґрамі нияк не лемківскій

2. Вчыт ся го в школах, згідно з уставовым вымогом. А якже. Всяди, де лем треба подати статистикы, подає ся, же лемківского вчыт ся в понад 30 школах на вшыткых рівнях вчыня і з того урядового добра корыстат близко 300 лемківскых діти, лем:

• вчыт ся на вшыткых рівнях, лем мож речы, же єст то вчыня статистычне, а не мериторичне, бо як можна вчыти, коли не задбано про системове забезпечыня специялісычной кадры, котра творила бы сталы едукацийны основы, што вяже ся з выпрацуваньом методыкы вчыня, і обшыри знань, котры обовязуют учытели. Протеза в формі днешньой «лемківской філолоґіі» з максимальні зредукуваным чыслом лемкознавчых предметв не заступит етнофілолоґіі, котрой проґрам є вполни опрацуваний, лем неє політычной волі, жебы го уактывнити, забезпечаючы хоц бы на такым рівни, як забезпечене єст доматурове школьництво.
• як можна вчыти, коли неє підричників і інчых помочи до вчыня, а тоты, котры остали приготовлены сут забльокуваны в выдавництвах і учытелі не мают до них доступу
• як можна вчыти, коли неє ниякой системы провіряня і оцінюваня якости того вчыня, ниякой системы дорадництва, ниякой системы повышаня кваліфікаций учытели
• урядовы школьны субвенциі (грошы, котры достає ґміна для вырівнаня надвыжок коштів звязаных з вчыньом меншынового языка) не сут значеныма грошами, прото ґміна може собі іх выкорыстати на што хоче, нп. на фетуваня радости з причыны принятя до роботы (тзн. вчыня лемківского языка) «учытеля», котрий учытельом николи не был, не єст і не буде з той причыны, же не вчыт, бо не може вчыти языка, про котрий бесідує, же го неє
• дирекциі шкіл фурт не можут зрозуміти, же лемківскій язык, то предмет вчыня паралельний до польского языка, бо подібні як польскій для польскых діти, є він рідным языком для лемківскых діти. Прото дирекциі видят клопіт во вшыткым – во вписуваню лекций лемківского в розклад занять, вписуваню нот з того предмету на свідоцтво і рахуваню іх до середньой нот ученика, в приниманю зголошынь на матуру з лемківского і доводжыню цілой процедуры до властивого ефекту. Нихто з урядників не чує ся зобовязаний повчыти дирекциі о іх обовязках в однесіню до меншыновых языків

3. Котрому урядово вызначат ся просторы властивых му філияций і одношынь.

Хоц в однесіню до уставово забезпеченого языка лемківской етнічной меншыны вшыткы сучасны стандаризацийны і ревіталізацийны діяна ведены сут в просторі русиньскым, де лемківскій єст єдном з версий сучасного языка Карпатскых Русинів, то уряд квестийонує і ограничат

• концепцию ведіня інтернетового радия лем.фм як інформацийно-інтеґруючой медияльной площыны, котра односит ся до цілого символічного універсум Русинів
• можливіст леґальной спілпрацы з радийовыма кореспондентами з інчых держав, де жыє русиньска спільнота

Друга натоміст альтернатыва то пізріня практыка, обсерватора, аналітыка, досвідченой особы. Она радит – не творме ілюзий і фрустраций. Вельми высока Комісия з вельми гуманного світа, як все, приіхала одцелебрувати рытуал демокрациі. Были сме участниками той целебрациі, остали сме підданы терапіі выбесідуваня ся до слухаючой «важной персоны», остали сме похвалены за наше заанґажуваня і енергію, котру посвячаме плеканю рідного языка. А в души Высокой Комісиі (а ци Комісия ма душу) творил ся сміх і кус спілчутя для чудаків, котры привязуют вагу до так банальных справ як рідний язык, в місце того, жебы порядні навчыти ся єдиного Языка, якым єст англицкій.

При тых двох альтернатывах друга єст досвідом минулого. Што до першой – же слуханя то тіж чутя – то лем наша потреба, жебы так было. Она каже фурт творити таку альтернатыву. Ци то значыт, же сме наівны дітинчата, котры фурт в штоси потрібуют вірити. Так то мож видіти. Нам, выхованым на Хыляку, до віры все іщы долучат ся надія і любов. За Хыляком адже повторяме – чым был бы Чловек без тых трьох дівок Софіі? Хыляк бесідує, же «негодяйом» = негідником. Я не піднимам ся оціны. Лем – хоц знам чым єст друга альтернатыва, фурт, коли мя кличут, жебы бесідувати о правах мойого рідного языка, іду, іхам, посвячам час і емоциі, а в цілости жытя, чого на певно бы-м не годна робити без віры, надіі, лювови.

Адже, были сме обоє з Даміяном і не чуєме ся бортаками

Олена Дуць-Файфер

Статя прислана проф. Оленом Дуць-Файфер. Дякуєме за допис.