Над центральным фраґментом Низкого Бескіду вісит звіданя, котре може мати важны наслідства для мешканців і охороны природы: ци Маґурскій Нацийональный Парк плянує розшырити свою обшыр? Власти Ґміны Крампна, по неофіцийных донесінях і занепокоіню мешканців, рішыли звідати сам Парк.
Самоуряд звідує
Війт Ґміны Крампна Катажына Мацєйчык, як репрезентантка місцевой спільноты, скєрувала офіцийне писмо до дирекциі Маґурского Нацийонального Парку зо звіданьом, ци плянуют пошырити границі парку, а кєд так – то в якым територияльным, часовым і процедуральным закресі.
«Діючы в імени Ґміны Крампна, в звязку з інформациями, якы дотерают до мешканців ґміны, же тырват процедура повекшыня Маґурского Нацийонального Парку, прошу Пана Директора, жебы подал інформациі, котры тыкают плянуваных і реализуваных діянь повекшыня МНП або тіж актуализациі його простору» – пише війт в писмі з дня 14. марця 2025 р.
Війт Ґміны особливо звідує о соспільны консультациі – ци были? Коли плянуваня єст процедура добесідуваня ся з ґміном як єдиницьом територияльного самоуряду? Ци новы терены будут обняты стислом огороном і котры конкретні ділянкы буде обнимало пошыріня обшыри парку ци актуализация його границ? Своє писмо кінчыт звіданьом о поясніня для повекшыня обшыри Парку з природничого пункту пізріня.
Парк не потверджат і не заперечат
Одповід з Маґурского Нацийонального Парку датувана єст на 25. марця 2025 рока. Директор Парку Норберт Кєць стверджат в ній, што Маґурскій Нацийональный Парк не позыскує новых ґрунтів, але ведены сут роботы над актуализацийом границ, бо выступує ріжниця медже простором вказаным в розпоряджыню з 1995 рока, котрым основаный остає Парк (19 961 га), а простором, якій выникат з опису границ описаных в тым документі.
«Бесідуючы о повекшыню Маґурского Нацийонального Парку, в першій черзі треба до него прилучыти терены, котры позволят осягнути вартіст простору подану в розпоряджыню. Означат тото конечніст позыскати коло 500 га новых теренів. Аж товды евентуальну надвыжку взглядом того простору мож трактуравти як реальне звекшыня простору Парку» – подає в писмі директор Кєць.
Директор Парку пише дале, што Парк не буде постулювал о новы землі, котрых властителями сут приватны особы. «Маґурскій Нацийональный Парк (…) николи не пропонувал повекшыти обшыри Парку о приватны ґрунты, як тіж в будучности не буде до того доходило». Подає, же єст уж по вступных бесідах з представниками Державных Лісів і Ґміном Санкова, з котрых то єдиниц мож бы было выокремити простір під парк.
Якы наслідства?
Хоц з правного пункту пізріня буде то коректа, а не «пошыріня» сенсу stricto, для місцевых ефект може быти подібный. Додатковы ґрунты, 500 га, котры дотепер не были трактуваны як частина парку, можут быти обняты новыма реґуляциями і ограничынями.
Маґурскій Нацийональный Парк то єдно з найціннійшых природничо місц в Польщы. То м.ін. жытлиско для десяток ріжных цицаків, в тым ріжных загыбаючых звірят як напр. рысів ци нечысленных медведів, вельох хороненых ґатунків птахів, амфібіі і рептилиів, рыб, розмаітых овадів і рослин. Список звірят, якы находят ся під стислом охороном, а котрых выступуваня стверджено в МНП, чыслит аж 147 ріжных ґатунків. До того треба дорахувати 40 ґатунків звірят, якы гын найдеме, што сут під частичном охороном. Маґурскій Нацийональный Парк має головно лісовый характер. На обшыри Парку вытыченых є 85 км пішых шляків.
На обшыри теперішнього Парку находили ся штырі лемківскы села: Тиханя, Розстайне, Свіржова Руска і Жыдівскє. В його гущавині фурт мож найти останкы пивниц, фундаментів хыж, церкви, сут овочовы дерева, камінны кресты, цмонтері, місця по ґаздівках.