Кебы ся братіславоцентрістічны, розумій цілодержавны, пресовы медії пришли холем даколи і реално посмотрити на выход Словакії, може бы конечні зрозуміли, же ту жыють люди з реалныма проблемами, не лем даякый анонімный хтось. Пак бы собі може конечні дали і позір на то, што пишуть.
На Словакії закінчіло ся електронічне списованя жытелів. Теперь, аж до кінця октобра, буде проходити асістоване списованя. То є про тых, котры не годны ся были з будьякых причін списати самы. Штатістічный уряд сам зістав несподіваный. Кедь очековали, же першый елєктронічный перепис буде в рамках самосписаня на уровни 70 процент, резултат є омного ліпшый. Аж 86 процент людей на Словакії є уж теперь списаных.
То вказує на два факты. По перше, люди то взяли серьйозно. По друге, є докінця веце як правдоподобне, же серьйозно взяли і вызву, жебы помогли своїм старшым членам родины, котры не суть так компютерово ґрамотны.
Наперек тому, же до 28-го марца было списаных коло 81 процент жытелів, што уж втогды выло над очекованями Штатістічного уряду, тот далше робив кампань і выдавав пресовы справы, жебы іщі даякы тоты процента самосписаных прибыли. Што ся і подарило, кедьже за три послідні дні електронічного списованя ся назберало далшых пять процент.
Якраз пресова справа Штатістічного уряду, котру пак принесла пресаґнетура TASR, была дакус шоком. Значіть, не так пресова справа, як єдна верзія пресовой справы.
Інформацію перевзяли майже вшыткы словацькы пресовы медії під єднаков назвов, як єй публіковала пресаґнетура, і то під назвов: До неділі списало ся 81 процент жытелів. Лем єден із цілословацькых денників, SME, публіковав тоту пресову справу з властнов назвов: Списованя жытелів фінішує. Найвеце го іґнорують выходняры.
Кедь маєме бісідовати о іґнорації, пак мусиме бісідовати о до небе кличучой іґнорації едітора інтернетового выданя споминаного денника.
Є правдов, же так в день выдной пресовой справы, як і в цілковых резултатах Пряшівскый і Кошыцькый край мали списаных найменше людей. Проценто є під цілословацькым середнім чіслом, кедь в Пряшівскім краю самосписало ся наконець 83 процент, в Кошыцькім докінця лем 79 процент людей. Но бісідовати о іґнорації выходнярів є барз тупе.
По перше, кебы даный едітор видів дале як до Нітры або Відня, пак бы знав, же тоты два краї мають якбач найвекшы марґіналізованы ромскы комуніты, де ся много раз не досягує основна ґрамотность, а не іщі компютерова ґрамотность. О тім, в якых условіях много раз жыють – без воды, електрикы ітд., бы ся дало вельо писати. Є ясне, же люди з такых комуніт будуть потребовати асістенцію, жебы ся списали.
По друге, старчіло бы, кебы даный едітор посмотрив дале од Нітры, кебы пришов посмотрити на выход, або кебы собі о выході Словакії холем дашто наштудовав. Пак пришов бы на то, же веце як тридцятьрічне занедбаваня цілой єдной части Словакії має свої резултаты.
Бавиме ся о Пряшівскім і Кошыцькім краю, з чого Пряшівскый є найвекшый на Словакії, народностно найрозмаїтішый, бавиме ся о краях, де аж на пару вынятків у тім Кошыцькім, жадна векша інвестіція за 30 років не пришла, жадны великы чісла робочіх місць ся не творять, де є занедбана уж і така інфраштруктура, без котрой собі в Братіславі ани не знають представити жывот.
За вшыткы приклады спомяну лем єден. Русиньске село Валентівці, Меджілабірьского окресу, не має ани сінґал мобілного оператора. З мобілным телефоном там можете так акурат грати пасіянс. Кедь староста потребує штось електронічно выбавити, мусить іти до міста за інтернетом. Як ся мають люди, переважно старшы, в такім селі самосписати? І то не є єдине село в нашім реґіоні, котре так фунґує.
Списованя людей продовжує асістованым списованьом. Думам, же Словакія може досягнути барз добры резултаты, бо уж теперь має 86 процент людей списаных. Не робме з выходу републікы іґнорантів, але звідайме ся, якы суть причіны, же і в тім заостав.
Іґноранты суть тоты, котры думають, же републіка кінчіть максімално десь коло Баньской Быстріці, і дале на выход жыє лем якесь первобытне общество, котрому нич не треба. Треба нам ту того вельо. О тім бы могли писати, кебы не были запозераны лем на головне місто. Бо ани Братіслава, ани братіславоцентрістічны новинарі, не суть центер світа.
Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Wikipedia.com.
ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА