Тризуб до хырбету
Русиньска філолоґія мала до минулого року заступліня на універзітах в трьох державах. В Польщі, на Словакії і в Мадярьску. Нажаль, вдяка рішаню, котре чекало нашу лінґівістіку в Мадярьску є днесь там навчаня нашого языка вже лем минулостьов. Катедру ся не подарило захранити наперек тому же з писмом, де ся жадало всокотити єй, ся на Мадярьско обернули і америцькы Русины. Не помогло. Якраз зато остатні новости, котры приходять з Польщі ня немило удивляють і вопросом є, ці то не мать быти далша жертва на в рамках навчаня русиньского языка на універзітній уровни.
Кідь собі можуть в дачім Русины на Словакії і в Польщі подати рукы, пак в тім, же орґаназції, котры здружують жытелів на основі даякого штатуту, значіть орґанізації, котрых собі зарань можу засновати десять а на другый тыждень іщі пять, лем зато же мають в назві і в штатуті дашто з Русинами – Лемками, чують даяке „право“ оціньовати, або докінце діктовати, што і як бы нашы універзітны одділы мали робити. Розділ є лем в тім, же покля на Словакії таке чутя має векшынов лем єдна орґанізація, в Польщі подля послідніх інформацій то має быти цілково девять орґанізацій. Так то холем твердить пан Стефан Гладик, котрый з тым выступив 19-го децембра 2013 р. на міністерстві во Варшаві. О што властно ходить?
Гладик, сам із проукраїньской орґанізації „Об’єднання лемків“, котра сама хоснує в писемнім прояві україньскый язык, бо то істо ганьба писати „говіркою“, мав на сполочній комісії міністерства прояв, в котрім якбач не ішло о нич інше, лем зничіти підпору державы русиньскій філолоґії в Кракові, котру веде професорка Олена Дуць-Файфер. Подля його слов, є то погляд 9-ох лемківскых орґанізацій, конкретны назвы орґанізацій в записы, котрый єм міг выслухати, не суть. Ту приходжаме к першому траґікомічному пункту. Гладик бісідує, же беруть основаня той філолоґію як важне і добре діло, але не суть согласны з тым, як філолоґія дійствує. К тому мі на розум, взглядом на то, же його орґанізація хоснує україньскый язык, приходить лем єдно: якбач бы дійствовала добрі, кібы то была філолоґія, котра бы учіла лем „діалект“, ні літературный язык. Але подьме к причінам Гладикового неспокою. З котрых самособов обвинює Олену Дуць-Файфер.
Першов є то, же філолоґію штудує мало Лемків і суть там люди, котры суть Поляци. То є Гладиків „epic fail“ чісло єдна. По перше, універзіта не є центер реґрутації. Школа, то не война. Робітници філолоґії предці не мають задачу ходити по Польщі і за жолд глядати і змушати Лемків підписати ся на рокы штудія і вірности. Кідь є мало Лемків, є то в першім ряді образ о тім, як важне є серед Лемків, то, жебы штудовали русиньскый язык. Тото саме мож видіти і на Словакії. І што дотулять ся того, же там штудують Поляци, то не є на крітіку філолоґії, але скоріше бы нас мало тішыти, же і Нерусины – Нелемкы мають інтерес о наш материньскый язык, і што є важне, много раз овельо векшый, як люди од нас. Навеце, 9 орґанізацій бы собі мало усвідомити, же філолоґія на універзіті не є VIP клуб про выволеный народ, але часть державной універзіты, де може штудовати каждый, хто проявить інтерес і сповнить условія. Поступати фашістічным способом, тіпу „нежыдівскый склеп“ є неможливе. І кібы сьме пак хотіли поступати такым способом, ці бы ся нам любило, же мы не можеме штудовати польску, ці словацьку філолоґію, але лем русиньску? Якбач ні. Также, без пардону, дебата о ничім. В нас таксамо штудують Словаци і мы ся тішыме, бо без них, бы може ани не было інштітуту.
Пан Гладик, кідь єм добрі порозумів, мав проблем і з тым, же на філолоґії бы мали робити лем Русины – Лемкы. К тому веце писати не буду. Бо знова ся можеме вернути к тому, што єм писав высше. Хто робить в такій інштітуції, то є вопросом його фахівной здатности і сповніня условій, котры суть, лем про інформацію 9 орґанізацій, доста тяжкы. Днесь ся доктораты ани професуры не діставають за членьство в партії. На то треба штось робити і быти у фаху майстром. Як буде такых Лемків вельо, істо їх потім буде повна філолоґія а може вычеряють Олену Дуць-Файфер. Кібы хотів пан Гладик знати, і в нашім інштітуті роблять і Словаци. Докінце нас дакотры ґарантують і мы сьме їм вдячны.
Послідню причіну, котру спомяну, є проблем пана Гладика, кідь конштатує, же він властно не має нич проти того, же Поляци штудують, але же пак не роблять серед Лемків. Докінце ани Лемкы не роблять серед Лемків. Нажаль, така є много раз реаліта. І в нас. Лемже, то ся знова вернеме до того, же люди на штудіюм суть приняты на основі сповніня условій і їх штудійных резултатів. То, ці штуденты будуть по штудію робити то, што выштудовали, знають якбач лем на катедрі ворожыня. На іншых то не може знати нихто. Ани Олена Дуць-Файфер. А навеце, днесь є цілком звычайне, же чоловік наконець скінчіть коло дачого іншого, як штудовав. Пане Гладик, прикладом єм і я.
Писати і арґументовати бы ся дало вельо. Але то даремне. В основных пунктах, котры 9 оґанізацій дало, є їх арґументація така слаба, же єй мож втопити у фінджі чаю. Орґанізації бы собі мали робити діяльність, на котру были заснованы. І не мішати ся до професіоналных інштітуцій, котры мають свої задачі од державы, ні од народа і орґанізацій. І так цілу сітуацію, котру выкликав заступця „Об’єднання лемків“ зо своїма споєнцями, не беру нияк іншак, як синьо-жовтый тризуб до хырбету лемківской філолоґії. Із того мі є плано.
Петро Медвідь, Пряшів
(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm)
ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА
Повязаны дописы
Ґорлиці 106,6 MHz
