Покля бы сьме мали выраховати, што позітівне, холем у формі обіцянок, мали чекати народностны мешныны на Словакії по парламентных выборах у 2020-ім році од новой влады, пак до того списку, не так довгого, єднозначно належыть закон о поставліню народностных меншын.
Тото была про меншыны досправды добра вість, кедь влада Іґора Матовіча у своїм проґрамовім выголошіню мала пункт, котрый бісідовав о тім, же нова ґарнітура ся обовязує прияти такый закон.
Меншыны жадали уж попередню владу, жебы ся ку такому дачому обовязала. Кедь Матовіча вычеряв на посаді премєра Едуард Ґегер, і його влада приголосила ся ку тому самому проґрамовому выголошіню, котре было схвалене у 2020-ім році, включно того, же ся буде робити на приятю меншынового закона.
А нелем то. Треба підкреслити, же ани влада Матовіча, ани влада Геґера не дала на позіцію уповномоченого влады про меншыны свого чоловіка, але зохабила там Ласла Буковского, котрый быв іщі номінантом партії Most-Híd, яка была у владі вєдно із партіями Smer-SD i SNS, і яка ся до парленту, єднако як SNS, у 2020-ім році не дістала.
Значіть, чоловік, котрый в попередніх роках мав велику заслугу окрім іншого і на тім, же ся зачав робити даякый леґіслатівный замір, з котрого бы ся мав зродити народностный закон, дістав довіру, кедьже го не одкликали, і далшых двох премєрів, причім в парламенті, ани у владі уж не мав никого, хто бы го „тискав“.
І так ся на законі робило далше. Уповномоченый зрядив робочу ґрупу, де мали своє місце експерты на різны области, але і представителі меншын. Зробив ся параґрафовый текст закона, уповномоченый в осени вже орґанізовав і стрічі з представителями окремых народностных меншын, жебы ся высловили ку передкладаному тексту. Нич не свідчіло о тім, же бы ся на ярь 2022-го року не мав дістати закон на владу, і пак до парламенту.
Лемже, так як вшытко ішло аж барз легко на словацькы обставины, холем ся то так явило, так пак скоро пришла чорна діра, в котрій счезли далшы діскусії о законі, як і інформації о тім, што властно днесь влада хоче.
Значіть, не так цалком то не знаме. Знаме, же доста важны припомінкы має Міністерство загранічных діл. Інтересне, же і кедь ся влада змінила по році 2020, резорт діпломації є в тім конзістентный і за нового міністра. Якраз тот резорт ся „боїть“ впливу Мадярів, і хоче зробити вшытко, жебы лем не дішло до даякого „огрожіня“ сувереніты Словакії.
А што собі резорт юстіції представльовав? Колачі? Даякы нич небісідуючі параґрафы, котры меншынам не дадуть нич, але закрыєме їм рот солодкым?
Самособов, пропозіція закона, а то одкрыто бісідує і уповномоченый Буковскый, была максімалістічна. Значіть, окрім многых іншых справ там были і меншыновы самосправы. Лемже, по перше, меншынова самосправа не є теріторіална автономія, котра бы ся у векшыны народностных меншын на Словакії ани не дала зреалізовати, бо суть розсіяны некомпактно, а є то самосправа културна.
По друге, кедьже то была максімалістічна пропозіція, каждый, хто на тім робив то брав так, же з того ся може різати, жебы дійти до компромісу. Як дате пропозіцію мінімалістічну, і хтось з ньой буде різати, пак ся може стати, же ся схвалить закон, котрый вам та акурат позволить не ганьбити ся, же сьте з меншыны. І то вшытко.
Навеце, резорт діпломації бы мав зрозуміти, же „огрожіня“ од меншын ся скоріше дає очековати втогды, кедь суть меншыны неспокійны, не втогды, кедь суть спокійны. А тот закон робив ся з тов ідейов, жебы меншыны майже по тридцятьох роках існованя Словацькой републікы могли быти спокійны у вшыткых областях, або холем у веце областях в порівнаню зо сучасным станом.
Побавить і крітіка пропозіції закона од Міністерства справедливости, де ся наприклад дочітаме, же меншыновый закон бы мінив компетенції так, же бы ся мусили мінити далшы іншы законы.
А што собі резорт юстіції представльовав? Колачі? Даякы нич небісідуючі параґрафы, котры меншынам не дадуть нич, але закрыєме їм рот солодкым, жебы были тихо, і жебы спокійны, же штось дістали?
Тадь якраз о то іде, же закон має наповнити то, што уж є записане в конштітуції. Конкретно тоту часть, де ся пише, же меншыны мають право вірішовати о справах, котры ся їх дотуляють. Як то зробити іншак як тым, же перенесеме дакотры компетенції на представителів меншын і зміниме на основі того даякы іншы законы?
Днесь нихто не знать повісти, ці пропозіція закона буде лем даякым способом оброблена, жебы наприклад спомянуты дві міністерства были спокійны, або ці буде треба знова зачати роботу од початку. Но є ясне, же два рокы по выборах збігли як вода, і кедь то піде такым темпом, влада ся може ани до кінця свого періоду не дістане ку схваліню закона.
Бісіды о даякых огрожінях суть смішны. Міцны народностны законы не огрозили ани Мадярьско, ани Сербію, скоріше наопак. Словакія бы по тридцятьох роках уж могла вірити в себе натілько, же ся не боїть меншын, наопак, видить як єй збогачуть, і зробити 30 смілых кроків допереду. Не так як все дотеперь, єден допереду і два назад.
Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Фото: Pixabay.com.
ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА