Чітаня з Писма святого апостола Павла Євреям – зачало 311. (глава 4, 14-16; глава 5, 1-6).
(Братя), маме великого архієрея, котрый перешов небесами, Ісуса, Сына Божого, прото ся тримайме (Хрістовой) віры. Бо маме не такого архірєрея, котрому бы были чуджі нашы слабости. Він, подобно як мы, быв пробованый у вшыткім, но він без гріха.
Приходьме тоды із віров ку престолу благодати, жебы сьме прияли мілосердя і нашли благодать на поміч в пригодный час. Каждый архієрей, выбраный із народа, за народ є поставленый на службу Богу: приношати дары і жертвы за гріхы. А такый знать посановати тых, котры суть неукы і блукають ся, бо і на нього приходять слабости. А зато він мусить як за народ, так і за себе приношати жертву за гріхы. Нихто собі не може сам дати тоту честь, покы його Бог не закликав, як Арона. Так і Хрістос. Сам себе не выголосив за архієрея, но тоту честь дістав од того, котрый му повів: «Ты – мій Сын, я тебе днесь зродив.»
А на другім місці повідать: «Ты-священик навікы, на способ Мелхіседека.»