Тихо, но ефектівно

Же ся і на Словакії в україньскій пресі, україньскім музею ітд. іщі все веде українізачна політіка, з котров держава не робить нич, хоць політіка однародньованя є леґіслатівно заказана, і різны медіжнародны обовязкы бы не мали так само быти лем нич незначучім папірьом, на то сьме собі уж якось „привыкли“. Но же ся така політіка діставать і до цілословацькых медій, то є дакус присилна кава на то, жебы Русины зістали тихо.

На порталі словацького денника Pravda была опублікована статя од Владиміра Янцуры, довгорічного журналісты, котрый походить із Міджілаборець і котрый здобыв за свою роботу і журналістічны премії – в році 1998 то была премія Кріштальове крыло за публіцістічну і журналістічну діялность, в році 2008 премія Словацькой академії наук за науково-популарізачну діялность, за роботы о науці, науковцях і з науковцями, публікованы в роках 2006 і 2007 в споминанім деннику.

Правда, статя під назвов Путь до совітьского раю (Cesta do sovietskeho raja), не є першопланово о тім, жебы дашто говорила о „орьєнтації“ Янцуры. Но выбер „фаховця“, котрый пояснює тему оптацій – выселіня переважно Русинів із Чехословакії до совітьской Україны, і на котрого ся автор одкликує, є за моїма думками веце як нещастный, покля не мам рівно написати, же може быти монументалнов пробов о записаня „правды“ до сивой коры мозґу народа.

На тему поясніня оптацій собі автор выбрав добрі знаного україньского історіка і публіцісту Романа Кабачія. Кідь є бісіда о історікови, то треба підкресліти, же о україньскім історікови зо вшыткым, што ку тому належыть. Не раз у статях вказав свій науковый і історічный погляд на Русинів, і зато є єдным із „ліблінґів“ ґазет як Наше Слово в Польщі. Но ґуляш, котрый зо свого словотоку наварив в статі Янцуры Кабачій, ани сам не може уж думати серьйозно.

За дефініцію Кабачія, котру Янцура переписує в статі, бы мав україньскый науковець дістати мінімално Нобелову премію за літературу. Гей, є то лем дефініця, але в тых пару словах є цілый роман, котрый точно описує україньску науку, якой має быти Кабачій представительом.

Кабачій говорить, цітую: „На Україну не приходили Словаци, але южны Лемкы з пряшівского реґіону, значіть словацькы Українці, котрых там кличуть Русинами.“ Точка.

Уж єм досправды чув вельо з боку різных „науковців“, але ту Кабачій піднимать україньску науку на нову рівень. Властно не знам, ці холем єдна буква є в тім речіню правдов. По перше, на Україну были оптованы і Словаци. Мале чісло, но были. З окресів, де не є і не было ниґда жадных Русинів. По друге, Русины на Пряшівщіні ниґда о собі не говорили як о Лемках, ани держава ниґда не называла тото населіня як лемківске. По третє, словацькы Українці суть інша народность, як Русины. Но і по четверте, нас ту не кличуть Русинами, мы сьме Русинами.

Янцура в статі підкреслює, же „офіціалный Київ нарозділ од офіціалной Братіславы не вызнавать русиньску народность а і україньска наука – подібно як польска – робить радше з термінами Лемкы або Бойкы, котрых бере за часть україньского народа.“

З тым мож быти согласным холем в дачім. Же Київ не вызнавать Русинів, то правда. Порівняти україньску науку з польсков є дакус смішне, бо тота польска не бере Лемкам, Русинам, право дефіновати ся як окремый народ, што україньска має намагу робити. Же собі Янцура на тот „факт“ взяв знова іншпірацію в Кабачійови, на то бы єм положыв на стіл фляшку шампаньского.

Не можу повісти, жебы вшыткы історічны факты, котры дотуляють ся оптацій і доль людей, котры то пережыли, Янцура не обробив серьйозно. То бізовно ніт. Но ціла статя має дякючі дакілько некоректным речіням якыйська планый смак. Навеце, кідь Янцура тоты речіня зохаблять літати у воздуху, без далшых пояснінь.

Літаючій у воздуху ґуляш псевдонауковых досліджінь, полоправд і выдумок в такых статях, може запричінити злы дослідкы. Наприклад то може принести вопросы хто властно тоты Русины суть, як то досправды з нима є, псевдонауковы редефініцї. Міджі майорітным народом, но і міджі Русинами. На кінцю такой пути за гляданьом одповідей, може стояти „ненька“, котра блудных сынів привітать у своїм стаді. Так ся днесь може робити українізація. Тихо, но ефектівно.

Жрідло фотоґрафії: Wikipedia.

(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm.)

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА