Перезераючы “Бесіду” (но. 3-4 (30-31), май-серпен 1994), зосередил єм ся на єдным з дописів, котрий подля мене заслугує припомніня. Йой! Не лем припомніня – чую такій обовязок, обовязок принесіня го на порталь лем.фм, жебы дотер до каждого в віртуальным лемківскым світі.
Статя, підписана Ваньом (Ваньо Возняк – ред.), вказує нам на єдну, основну річ. Автор тексту пише о тестаменті нашых, т.є. його родичів – нянів. Допис был печатаний по 46 роках од ганебного 1947 рока. Лист, котрого зміст приношу пониже, фурт свідчыт о тым, же поколіня выселенців уж неє. Мам на думці радше моіх прадідів, понеже то особы тамтого поколіня писали гейбы тестамент жытя.
Гей, в 1993 році обовязок належал до другого поколіня (моі дідове). На жаль, миняючий час справил, же днес, в 2015 році, сес обовязок належыт до третьой/четвертой ґенерациі потомных выселенців з рідных Карпат. Почутя кривды для моіх предків і – бодай лем по части – проба вчутя ся в іхню долю переконала ня до (ре)публикациі кошмарного, смутного, несправедливого листу. Прочытайте і оцінте.
dnia 29.3.1959 r.
Do Ministerstwo Opieki i Pomocy Polskiej Rzeczypospolitej w Warszawie.
My niżej podpisane. Byli mieszkańcy wsi Binczarowy, pocz. Grybów, pow. Nowy Sącz, woj. Krakowskie. Obecnie zamieszkałe po wsiach pow. Lubinia, Legnickiego i Szprotawy, woj. Wrocławskiego i Zielonogórskiego. Zgodnie z zawartą umową z dnia 10.9.1958 roku w Warszawie przez Ministerstwo Polskiej Rzeczy Pospolitej i Łemkowski (???) Komitet w Ameryce, na której to Uchwale było i przyznane że na terenie rdzenno południowej części Polski tam gdzie przed kilku laty zamieszkiwali ludzie pochodzenia łemkowskiego. Na tym to terenie przyznane byli dwie przykładowe i wzorójące Spółdzielnie Produkcyjne dla ludności Łemkowskiej. Obecnie zwracamy się z prośbą do wyżej wymienionych Władzy o pozwolenie na powrót do wsi Binczarowa i założenie wzorowego gospodarstwa zespołowego we wsi Florynka i Binczarowa pocz. Grybów, pow. Nowy Sącz, woj. Krakowskie. W których spółdzielniach możnabyłoby założyć dobrze zmechanizowane rolnictwo, dużę hodowle bydła i owiec, zespołowe większe sady ogrodnicze i inne przydatne prace dla Państwa i członków wzorowej gospodarki zespołowej. Jak nam wiadomo że tylko zespołową pracą i dobrą organizacją możemy dzwignąc naszą gospodarkę rolniczą na lepszy i wyższy poziom wydajności rolniczej. Więc my zwracamy się do wyżej wymienionych Władzy i wyrażamy zgode na rozwinięcie tego gospodarstwa we wsi Florynka i Binczarowa. “
Як видно, нашы дідове, были до того ступеня здесперуваны, так барз докучыла ім чужына, же были годны пристати на заложыня колхозу, котрий по гардому называл ся, як о ним писали Spółdzienia Produkcyjna. Лист тот, ачий писаний самыма Лемками, котры радше планно знали польскій язык (што видно по ортоґрафічных блудах), вказує, же чужына, на котрій жыєме до днес, не была тым місцьом, в котрым Русины з Лемовины, хотіли жыти. Гей, прожывати мож денебуд, але воля вічного одпочынку єст святом. Хоц не єєт тото выражене в листі до комуністычной власти, чую, же нашым дідам, а Ваня – няням, ходило тіж о єдну з найважнійшых річы в жытю каждого чловека – поворот до місця народжыня, до краю молодости, до карпатской природы, до рідной Лемковины. В тым місци, прекрасным, облюбленым – нашы діды хотіли одыйти з того світа. Не повело ім ся. До Білцаревы не вернул нихто. Фльоринчане дознали подібну ганьбу.
Протягом долгого часу по 1956 р. на Лемковину вернуло близко 2,5-3 тис. выселеных. Тото чысло дає в сумі лем 10% вшыткых выгнаных Лемків в 1947 році. Такы статистыкы меньше-більше вказує загальнопольскій Повселюдний Спис жытелів з 2011 р., в котрым видиме, же вшыткых Лемків на теперішній териториі Лемковины єст точно 2431 (малопольскє воєвідство – 2186, підкарпатскє – 245). На жаль, тото чысло не захоплят (пред войном 2 тис. то такой два села), але надію ся, же буде росло і Лемковина в найгіршым з вариянтів затримат ся в своім демоґрафічным розвитку. Хоц по правді, мрийом каждого Лемка є тото, жебы сме фурт росли в силу і жебы будучы ґенерациі продолжували тото, што уж остало зачате наново по 1956 році. Ци так буде? – Залежыт тото од нас самых. Слова нич о нас без нас най гостят в серцях не лем діячів і заанґажуваных, але тіж най завитают до каждого Лемка – патріоты. Одроджыня без чынного діяня не буде.