Тепло о Теплым

8. лютого/фебруара 2022 р. одышол од нас навсе Ярослав Теплый. 9. лютого/фебруара в Жытомирі, місті, де він прожыл більшу част свого жытя, одбыл ся його похорон. Акурат дознала єм ся о тым – і тото нияк не може мі ся змістити в голові. Бо, коли остатньо виділа єм Ярослава Теплого з його женом Валентином – а было то на початку вересня/септембра на лемківскым фестівальчыку в селі Нагірне коло Самбора – выступували они так на сцені, як все, співали, як все…

Але мам гріх: стало ся так, же не дослухала єм того – остатнього для ня – іх выступу. Днеска думам сой – може, было в тым і дашто символичне. А было так: лем Ярослав і Валентина зачали свій выступ, як за якых пару минут на сцені пропала електрика, і пак мусіло ся долго чекати, жебы вшытко зремонтували. Якісый сельскій премудрый електрик не розрахувал, што за дуже влучыл каблів, што за велика буде напруга – но і вшытко згоріло. На щестя, тоты лемківскы ансамблі, якы уж выступили скорше і были на ватряным поли, товды красні бавили вшыткых присутных. А Теплы в тым часі чекали. Я іщы пішла до них на сцену, коротко сме побесідували. Пан Ярослав повіл мі, же они такой хотят продолжыти выступ так, як уж зачали – і зато будут чекати, покаль вшытко направлят. Але мі ся не хотіло ждати, бо уж робило ся пізно, требало ся вертати домів… І коли уж вшытко влучыли, коли зас Валентина і Ярослав Теплы заспівали улюблены стары, а і новы співанкы – я уж того не чула, на жаль…

Тепер сой думам, же одбыло ся штоси подібне – лем з самым Ярославом Теплым. Він был чловеком емоцийным, неєдным ся трапил, журил ся тіж і лемківскыма справами. Певно, за дуже вшыткого было влучено до його серця, за высока была напруга – і серце не вытримало. А тепер він співат зас, і вшытко влучене, і вшытко уж діє, і співат він прекрасні – але я не годна того чути, бо на разі я іщы в нашым світі, а Ярослав Теплый – уж в інчым, ліпшым світі, на інчым концерті.

…Вродил ся Ярослав Теплый в 1961 році в Івано-Франківску. Його отец Василь Теплый походил зо Східньой Лемковины, зо села Босько, од родів Теплых і Кушнірів, і як раз одтамаль його родину выселили до львівской области, а родину мамы Софіі – з Перемышля. Єй родиче походили з Посаня, зо села Рудавка коло Бірчы перемышльского повіту, з родів Вуів і Совів. Хлопец ріс в селі Ралівка коло самого Самбора в львівскій области, медже Лемками, якых розселили в тых околицях. Од них, а предовшыткым од діда і бабы, од цілой родины свого тата, і перенял Ярослав любов до лемківской музикы і пісні. О тым сам Ярослав Теплый в свойій книжці «Українська Атлантида» пише так: «Я виростав серед лемківських співанок. Пам’ятаю, як у дитинстві, навчившись акомпанувати собі на маленькому акордеоні, ходив з друзями колядувати та щедрувати по селі».

По смерти няня Ярослав вступує до Жытомирской Культурно-Освітньой Школы. Його мама Софія Тепла 25 років выкладала ту вокаль. Том выбраном дорогом Ярослав піде і дальше: по службі в войску вступит і в Рівненьскій Інститут Культуры. През музику, спів Ярослав Теплый познал ся з будучом женом Валентином, родом з Поліся, з пілнічной части жытомирской области, яка тіж вчыла ся в тій же культурно-освітній школі. Валя належала до народного женьского вокального ансамблю Жытомирского Будинку Культуры, якым рядила мама Ярослава – Софія Тепла, она же вчыла Валентину співу. Ярослав і Валентина побрали ся, зачали робити в районным Будинку Культуры міста Чуднів. Як раз ту в 1982 році першый раз вышли на сцену як дует. Тот дует з барз розмаітым репертуаром – спочатку без назвы, долгы рокы – як «Червоне та чорне», а пак тіж як дует Теплых – істнувал аж дотепер, до смерти Ярослава Теплого. Сам він бесідувал о тым так: «Ми працюємо в стилі, котрий називають етнофолк кросовер. Цей стиль – це окреслення напрямку, що є поєднанням двох або кількох інших. Ми виконуємо автентичні народні пісні, аранжовані в різних стилях музики: джаз, рок, поп – так і в оригіналі, як просту сільську музику, під яку із задоволенням веселяться люди на різних святкуваннях, особливо весіллях». Сельскы весіля, як сам споминал, барз ся запамятали йому з дітячых років. Зато і компакт-дискы з піснями дуету «Червоне та чорне», з якых досправды можна скорыстати на весільній забаві, называют ся «Поліське весілля», «На весiллi українськiм…», а пару дисків має назву «Лемківське весілля».

В дітячых роках Ярослав Теплый все чул оповіди о выселіню Лемків з рідной землі, о тым, як было дома. Але задумал ся о тым серіознійше, коли самому пришло ся… выселити ся з женом і маленькым сыном аж на Курильскы Островы на Тихым Океані. По выбуху на Чорнобыльскій Атомовій Електричній Стациі в 1986 році барз дуже люди, і то без належного прирыхтуваня, специального облечыня, влада одраз высылала ліквідувати наслідства той авариі. Не минуло тото і Ярослава Теплого, і він при тым достал даяку дозу радияциі. Окрем того, родина Теплых в тым часі мешкала в народицкым районі, близко од місця страшной катастрофы. Коли лікарі порадили ім як найскорше задля свого здоровля, а особливо здоровля трилітнього сына, якій достал барз дуже радияциі, выіхати як найдальше од Чорнобыля, досправды поіхали як найдальше – на Пілнічны Курилы, на острів Парамушыр. Чекала іх там несподіванка: більша част мешканців острова з еґзотичном природом то были Украінці, якых выселили гев ци якы пришли по свойій воли. Ярослав Теплый ту рядил Пілнічно-Курильскым Ансамбльом Пісні і Танця, Валентина робила в Будинку Культуры. А за сім років вернули ся на Украіну – уж незалежну, до Жытомира, де оселили ся уж навсе.

Коли на початку девятдесятых років лемківска тема уж не мала, як в совітскых часах, табу, коли зачали явити ся уж не радяньского взірця, а нормальны лемківскы хоры, ансамблі, солисты, Теплы были в ґрупі тых першых выконавців лемківскых співанок. І не лем выконавців! Ярослав Теплый тіж і записувал, зберал фольклор, а не лем глядал го по збірниках. Зато в репертуарі дуету были співанкы з його дітинства, пісні, якы любили співати Лемкы з Боська. Пізнійше він тіж писал музику на вершы лемківскых поетів. Ярослав і Валентина Теплы выступували од самого початку на вшыткых лемківскых святах, фестівалях, якы лем явили ся на Украіні. Напевно знают дует Теплых слухачы і в Польщы, а аж і Лемкы в Іспаніі.

Ярослав Теплый был барз простым чловеком. Выступувал на сцені тіж просто, і для простых люди, жебы файні ся забавили, жебы під тоты співанкы весело ся танцувало. Але на якісым етапі подумал, же пісня то за мало. Товды з сыном Олегом створил порталь Lemky.com, а тіж написал книжку «Українська Атлантида». Фактичні то єст енциклопедия лемківского жытя, написана барз просто і для простых люди. І, што важне: Ярослав Теплый не лем так звал ся – Теплый. Він такым і был. І зато трудно мі буде приняти факт, же николи го уж не стрічу. Можу оповідати о ним долго. Але при кінци дам лем єден цитат з книжкы «Українська Атлантида»: «…прийшов час об’єднатися воєдино саме на території Лемківщини представникам русинства і лемківства всіх течій та напрямків, різного віросповідання, бо прийде час, коли то буде вже не потрібно, бо не буде кому і не буде з ким». Был і сам такым чловеком, якій лучыл люди, лучыл Лемків, незалежні од іх поглядів. Най Пан Біг йому заплатит за вшытко добре!