Римокатолицка парохія св. Йоана Крестителя в Одреховій достала третю нагороду в ІІ едициі Конкурсу Ґенерального Консерватора Забытків на найліпший едукацийний проєкт о дідицтві. Выріжніня отримала за ініциятиву пн. Таємниці Одреховы. Нагороду вручено во Вроцлавскій Опері 21. листопада/новембра вчас торжественной ґалі. Нагороду одобрал парох Одрехвоы о. Мариян Бондаль та Казімєж Воляньскі, жытель села і передставник Стоваришыня для Розвитку Села Одрехова.
О. Бондаль, разом з членами стоваришыня і студентами варшавской АКШ, єден з ініцияторів ратуваня забытків з одрехівской церкви, не сподівал ся аж такого выріжніня. Коли писали сме тот проєкт, не думали сме, же што-небуд достанеме – бесідує. Было то для нас миле заскочыня. Десят тисячів, котры достала парохія, буде перезначене на дальшу реновацию забытків, звязаных зо старым престолом з грекокатолицкой церкви в Одреховій. Плянує ся зреконструувати царскы двері. Згідні зо словами пароха, проєкт має за задачу уможливити познаня істориі села і парохіі не лем жытелям села, але і приіздным. Кєд ся поведе, остане зорґанізувана тіж третя едиция Таємниц Одреховы. О. Бондаль додал, же в плянах єст тіж одновліня декотрых забытковых памятників на парохіяльным цмонтери.
Конкурс Ґенерального Консерватора Забытків напрямлений был на властителів або завідуючых забытковыма обєктами, вписаныма до реґістру забытків. Головном цілю ініциятивы єст промоция діянь, звязаных з популяризацийом знаня о культуровій спадковині і поглубліня соспільной свідомости, тыкаючой вартости забытків. Нагороды вручено в трьох катеґориях: прелекциі, варштаты, пленеровы активносты і выставы та мультімедияльны проєкты. Таємниці Одреховы заняли 3. місце в першій катеґориі.
Проєкт Таємниці Одреховы то спільна ініциятива Стоваришыня для Розвитку Села та студентів Варшавской Академіі Красных Штук з Выділу Консервациі і Реставрациі Діл Штукы, зосередженых в студентскым кружку Ремесла і Охороны Нематерияльного Культурового Дідицтва. Цілю проєкту єст одновліня і консервация того, што лишыло ся по выселінях в бывшій грекокатолицкій церкви Св. Йоана Крестителя в Одреховій, яка тепер фунґує як римокатолицкій костел. Середина той ХІХ-вічной цекрви протягом остатніх парудесятьох років была пару раз неуспішні реаранжувана. Остало пару фраґментів ориґінального выпосажыня з ХVIII i ХІХ ст., котры обняты остали консерваторском опіком. То елементы іконостасу, бічных олтарів та іконы, якы прикрашали середину церкви. Захованы фраґменты церковного выпосажыня свідчат о тым, же прикрашыня одрехівской церкви было приміром высокой клясы сакральной штукы кінця ХІХ ст.
Роботы зачали ся од знесіня з поду церкви фраґментів захованого выпосажыня. Студенты разом з ґрупом пожарників з місцевой Протиогньовой Стражы вынесли вшыткы части і докладні іх інвентаризували – каждий найменьший елемент был описаний і сфотоґрафуваний. Пак зачато складати елементы в ціліст. Повело ся одтворити 3 олтарі, якы походили з ріжных періодів функцийонуваня церкви, і царскы та діяконьскы двері. В звязку з тым, же передвоєнны знимкы середины церкви не заховали ся, лем завдякы памяти не выселеных жытелів села повело ся усталити, же єден з олтарів походит з сусіднього села і был привезений по 1945 році.
Вчас проєкту ведены были варштаты писаня ікон і народной ґрафікы, в котрых участ взяли – окрем студентів – діти і молодіж з Одреховы. Зроблено парунадцет іконовых образів, навязуючых до давных подій церкви в Одреховій. Лінориты і фотоґрафічна документация з описом проєкту выставляны были пак м.ін. в Ґаліцийскым Місточку в Музею Народного Будівництва в Саноку. Фраґменты найденых діл штукы сут тепер забезпечены, част уж того рока была дана до консервациі, а в плянах єст реконструкция выбраных елементів выпосажыня. Під конец жолтня/октобра в рамках проєкту проходили в Одреховій столярско-сницарскы варштаты, якых плодом была ексопозицийна конструкция для ікон Юлияна Панкєвича. Іконы походят з давного іконостасу. Участинкы вчыли ся тіж різбити сницарскы фраґменты, прикрашаючы іконостас.
Цілий проєкт єст можливий до реалізуваня з огляду на одкрыту спілпрацу місцевого пароха о. Марияна Бондаля, жытелів села і заінтересуваных студентів.
Фот. Офіційний фб-профіль проєкту.