В пятніцю 19-го апріля 2024-го року русиньскый Театер Александра Духновіча в Пряшові (ТАД) на своїй Великій сцені заграє далшу премєрову пєсу той театралной сезоны. Гостюючій режісер Якуб Нвота з членами драматічного колектіву наштудовав твор Фрідріха Дірренматта Ромул Великый.
Як інформовав за ТАД Йозеф Юрчішін, театер приходить вдяка новій інсценації з вопросами, ці сьме як людьска цівілізації іщі способны якойсь обновы, або сьме уж лем хаотічне общество. Переклад пєсы робив Валерій Купка.
Не є паду, лем контінуіта
Швейцарійскый драматурґ Фрідріх Дірренматт розкрывать подля режісера, котрый в новій пєсі робив і драматурґію а выбер сценічной музикы, міру абсурдности, яку мы як держава способны сьме продуковати.
Ромул – то послідній цісарь Римской імперії, котра іде до заникнутя, а сам владарь єй веде ку рядженому заникнутю. „Автор пєсы назначує, же не є паду, лем контінуіта того, што вже рокы існує,“ повів режісер Нвота.
Текст выникнув у 1949-ім році, курто по Другій світовой войні, і быв рефлексійов на то, што людьство пережыло. Пізніше Дірренматт пєсу переробив у 1957-ім і 1964-ім році.
ТАД є културный феномен
Нвота не робить із ТАД першый раз. Мав у нім уж дві інсценації. Послідньов была у 2009-ім році пєса Ангел приходить до Вавилону, котра так само была на основі тексту Дірренматта.
„Вернув єм по довгых роках, але мушу повісти, же акторьскый колектів є ту все якостный. Як чоловік звонка спринимам Театер Александра Духновіча як величезный културный феномен, є глубоко недоціненый,“ конштатовав.
Головну роль – Ромула, грає Євґеній Либезнюк, котрого Нвота обсадив до вшыткых інсценацій, котры в русиньскім театрі дотепрь робив.
Нич сьме ся не поучіли?
Умелецькый шеф драматічного колектіву, котрым є акторка Людмила Лукачікова, першый раз грає в пєсі, котру режірує Нвота, і як повіла, є за то вдячна. За їй думками в пєсі выкреслена політічна сітуація пасує на днешню добу. „То сьме ся нич не поучіли? Аж з того морозить,“ підкреслила Лукачікова.
На сцені в пєсі Ромул Великый далше публіка буде видіти Зузану Ковалчікову, Осифа Ткача, Володиміра Рогача, Любоміра Міндоша, Мартіна Оравца, Осифа Пантликаша, Владиміру Штефаникову і Василя Русиняка. Меншу роль дістав і директор театру Маріян Марко.
Сценоґрафія і костімы суть од Тома Ціллера, котрого режісер Якуб Нвота означів за свого „важного довгодобого співпрацовника“.
Анотація пєсы Ромул Великый
Ромул є посліднім цісарьом Римской імперії. Но уж рокы не владне і не выходить із свойой вілы в Кампанії. Знає, же є посліднім цісарьом. Із ним вшытко заникне, бо за граніці імперії вторгли варвары і ідуть на Рим.
Приходить змерьк цівілізації і світа, котрый дотеперь быв. Зістало дакілько послідніх днів. Оточіня Ромула з тым фактом боює по свойому, хтось має намагу уратовати ся, хтось їмать паніку, лем цісарь робить ся, як кебы нич не діяло ся, і інтересує ся передовшыткым о свій хов курок.
Фрідріх Дірренматт збудовав у своїй пєсі вынятково добрый ґротесковый образ розпадаючой ся сполочности, їй послідніх моментів, котры єй абсолутно демаскують і розкрывають їй досправдову суть, єднако як і тото, на што лем бавиме ся, і хто досправды перед лицьом огрожіня сьме.
Ромул Великый є ґротескова пєса. Барз забавна і гуморна, єднако як і твердо морозяча. Но їй гумор є очіщуючій і катарзійный, бо выходить із глубины нашой властной траґедії.