Завдякы скоршым рыхтуваням в святочны дни ґазда і ґаздыня могли одпочати. Через три дни спокійні празднувано разом з родином і сусідами. Як і в Святый Вечер, так і в Різдво Лемкы мали своі звыкы. Молоды переоблікали ся і ходили по селі з колядом, бесідуючы щестливу новину. Был то тіж час, коли хлопці могли вказати дівчатам, же сут готовы на женячку і глядают одповідньой жены.
Першый ден Різдва
Першого дня Різдва святкує ся народжыня Ісуса во Вифлеємі. Чытана єст євангелия од апостола Матвія і співаны сут піснеспівы о таємниці втіліня ся Божого Сына. Дома вшыткы мыли ся в мисці выполненій водом і пінязми, жебы быти здоровым і богатым. Ґаздыня не могла варити, зато іло тото, што было зрыхтуване іщы перед або на Велию. Того дня не мож было ани замітати. Выходило то з повагы того дня, як єдного з найбільшых свят. Бесідувано тіж, же в Велию душы вмерлых сходят на землю празднувати зо свойом родином і остают так до наступного дня. При замітаню мож было вымести душы з хыжы, а того нихто не хотіл. Не замітано. Был тіж звык, же першого дня повинно ся святкувати лем в себе дома з найблизшом родином. «Лем діти ходили смотрити на яличкы» – бесідує пані Мелянія Ротко з Вірхні. В каждым селі находила ся хоц єдна коляднича ґрупа, котра ходила од хыжы до хыжы і оповідала Лемкам, што ся стало во Вифлеємі. Переважні колядникы зберали на церков, а люде давали ім кус зерна, а што богатшы – пінязі. Каждый хотіл тіж подякувати колядникам, зато частувано іх ідлом і напитками. В селі не было такой родины, котра не отворила бы колядникам, мусіло никого не быти дома, жебы колядникы не могли ввойти.
Другій ден Різдва
Церков того дня оддає чест для родителькы Христа – Пресвятой Богородиці. В хыжах першый раз од Велиі мож было замітати. Дівчата робили то барз скоро рано, а смітя вымітували в найдальшу част ґаздівкы. Зерно, в котрым стояла свічка, мішали з зерном сіяным на яр або давали го курам. Сіно оддавали назад коровам або лишали курам і гусям на гнізда. Того дня до хыж, де были дівкы на выданю, приходили хлопці на выміткы. Там, де не было попрятане, дівчата мусіли ся выкупити. Хлопці казали ім або дашто принести, або зробити. Для дівчат была то велика гордіст, же шугай пришол до них на выміткы. Так як і першого дня празднувано, сусіде одвиджали ся і колядували.
Третій ден Різдва
Третього дня в церкви споминаный єст св. Штефан, котрый як першый оддал жытя за Христа. Того дня до святочного чытаня додає ся тексты звязаны з мучеником. Празднувано уж не лем свята, але і іменины.
Фот. Ярослав Мазур, Перегляд Колядничых Ґруп 2018