Сумар дня на 9. січня/януара 2025 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 9. січня/януара 2025 р.

Желаня Президентской Пары

Днес є третій ден Різдва і праздник св. первомученика Штефана за юлияньскым календарьом. З нагоды Різдвяных Свят для вірных православной Церкви і інчых східніх церкви своі желаня передал традицийно Президент Польской Республикы Анджей Дуда враз зо свойом супругом. Окрем святочных желань, Президент повінчувал, штобы Новый 2025 Рік был в щестю і достатку, а тіж в добрым здоровлю. Президентска пара вінувала так само сполніня всякых мрий.

20 років меншынового закону

6. січня/януара выполнило ся 20 років уставы о нацийональных і етнічных меншынах та реґіональным языку, што была принята польскым Соймом. То вынятково важна реґуляция для меншын, в тым нашой лемківской. То завдякы ній з 6. січня/януара 2005 р. Лемкы были вызнаны як етнічна меншына, т.є. як бездержавный нарід, якій має м.ін. свій язык, культуру і історию. Устава о нацийональных і етнічных меншынах та о реґіональным языку реґулює в комплековый спосіб справы звязаны з захованьом і розвитком культуровой достоменности меншын. Окрислят тіж спосіб реализациі принципу рівного трактуваня та задачы і компетенциі орґанів публичной адміністрациі в тій обшыри. Переписы закону зобовязуют вшыткы орґаны публичных власти піднимати одповідні середкы, жебы підперати меншыны.

«Бесіда» з календарьом на 2025 рік

Кінцьом 2024 р. Стоваришыня Лемків выдало зимове чысло часопису «Бесіда», на листопад – груден 2024 р. Як все в посліднім номері поміщеный был «Календар Бесіды» на наступный рік – 2025, в котрым находят ся розписаны імянины і найважнійшы церковны свята за юлияньскым календарьом. В самій «Бесіді» можете чытати м.ін. статю Петра Медвідя о медженародній конференциі з карпаторусиністикы, яка проходила в Пряшові, ци статю Северияна Косовского посвячену ювілеюви Андрия Копчы. Окрем того, находит ся режортах ведучого СЛ з проведеных в 2024 р. Стріч з Лемківском Культуром в Ґожові Великопольскым. Андрий Ковальскій написал текст о турне ансамблю Ластівочка на Балканы. Чытати можете і реляцию Петра Медвідя з ХІІ Медженародного Бієнале Лемківской/Русиньской Культуры. Другій текст Андрия Ковальского оповідат о минулых XVII Стрічах Трьох Поколінь з Лемківском Культуром в Пшемкові. Севериян Косовскій принюс реляцию з Общелемківского Поломництва до Талергофу, якє одбыло ся в жолтни/октобри.

Владыка Йона Максим посвятил воду на Якубянці

6. січня/януара (за новым стильом), Высокопреосвященный Йона Максим, грекокатолицкій пряшівскій архієпископ і митрополита посвятил воду на потоці Якубянка в русиньскым селі Якубяны. То традиция, яку продожлує владыка Йона Максим – пряшівскій владыка приходит до Якубян все на Йордан. Тогорічне торжество зачало ся процесийом з пасторального центра до місцевого храму свв. ап. Петра і Павла. Перед храмом кыр Йону привитал староста села Йосиф Мачуґа, пак парох о. Петро Мальцовскій. Дальше была одслужена літургія, по ній участникы перешли над Якубянку. Подібні, бо воду Земплиньской Шыравы посвятил кошыцкій владыка – архієпископ Кірил Василь. На берегах Зепмлиньской Шыравы находит ся найвекше поломницкє місце грекокатолицкой кошыцкой єпархіі – Клокочів.