Сумар дня на 9. серпня/авґуста 2019 р.

Приносиме Вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм на ден 9. серпня/авґуста 2019 р.

Одбыла ся премєра пєсы «ЄМ ПАМЯТЮ»

В середу, 7. серпня/авґуста, в Ґорлицкым Центрі Культуры одбыла ся премєра пєсы «ЄМ ПАМЯТЮ. Пару сценічных ескізів о Лемках». Премєровый показ згромадил чысленну публику, котра аж і не містила ся в сали. «Єм памятю» в неконвенцийональный спосіб оповідат о Лемках. В єдній зо сцен схоснувано награня гуляючой Терочкы, ансамблю Руской Бурсы, єднак фольклор не грал першых гушель оповіданой істориі. Дальшы показы пройдут: днес о 19 год. в Яслі, в неділю – 11., в Ґорлицях і 22. серпня/авґуста в Коросні.

Ропа выплинула до рікы Санківка

6. серпня/авґуста протиогньова страж з Ґорлиц отримала зголошыня од єдного з жытелів Ропиці Руской, што до рікы Санківкы вплыват темна течына. На місци вказало ся, што на высокости першого мосту на воєвідскій дорозі в Ропици Рускій спід каменя выдобыват ся ропопохідна субстанция. Был то натуральный выплыв в корыті рікы. На місце возваны были представникы нафтовой індустриі та воєвідского інспекторату охороны середовиска. Выплыв был малый і, на шестя, не был загорозом дла никого і ничого. Порішено, што старчыт, же стражакы зберут з воды субтанцию і ю знеутралізуют.

Выстава «Бескідска деревяна архітектура вчера і днес»

Од днес в ґалериі Двір Карвациянів в Ґорлицях мож обзерати выставу фотоґрафій пн. «Бескідска деревяна архітектура вчера і днес». Представлят она великоформатовы фотоґрамы памятковых обєктів бескідской деревяной архітектуры. Орґанізаторы выставы конфронтуют архівальны знимкы деревяных церкви, хыж ци капличок находячых ся в краєвиді довоєнных та 70. років, зробленых в чорно-білій техніці, зо знимками тых самых місц, лем зробленыма днес. Кольоровы, сучасны фотоґрамы вказуют, гейбы принагідні, днешній, одмінный контекст архітектуры Низкого Бескіду та Лемковины. Выставу буде мож обзерати до 4. вересня/септембра.

Зачали ся «Торгы Народной Штукы» в Кракові

Од 8. до 25. серпня/авґуста на Головным Рынку в Кракові проходят Торгы Народной Штукы. Мож гын стрітити люди, котры професийні або пілпрофесийні занимают ся вырабляньом горців, коронок, полотен, килимів, народного облечыня та інчого. Презентувало буде ся близко 700 творців та 170 фольклористичных ансамблів з Польщы, Румуніі, Іспаніі, Украіны ци Словациі. Вказане буде ремесло і народна штука. Каждый ден присвяченый є інчій ґміні ци повітови, головні Малопольщы. Стрічам з творцями товаришыти будут выступы танцювальных і музичных ансамблів та ремісничы варштаты. Тогорічна едиция подіі получена є з 70. річнинцьом фундациі Цепелия, задачом котрой є охорона, розвиток і пошырюваня народной штукы.