Сумар дня на 9. листопада/новембра 2022 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 9. листопада/новембра 2022 р.

Рутенія найліпша!

Од 4. до 6. листопада/новембра тр. в просторах Театру Йозефа Ґреґора Тайовского в Зволени проходила 27. едиция цілодержавного поступового конкурсу і перегляду хореоґрафій фольклорных ансамблів і танцювальных ґруп під назвом Языком Танця 2022. В загальнословацкым конкурсі запрезентувало ся 14 ансамблів і ґруп. Оціны проходили в двох катеґориях: А – хореоґрафія презентуюча традицийну форму фольклору і Б – танцювально-театральны выступліня інспіруваны традицийным материялом. Ансамбль Рутенія з Братиславы остал лавреатом в катеґориі традицийного фольклорного материялу. Рутенія запрезентувала проґрам під назвом Яр на Підкарпатскій Руси і выграла з 8 інчыма ансамблями выступуючыма в тій катеґориі. Ансамбль Рутенія занимат ся презентуваньом выключні русиньского репертуару уж 12 років. З нагоды 10-літя діяльности полномічный влады Словацкой Республикы про нацийональны меншыны Ласло Буковскій признал ансамбльови Золотый Медаль Словацкой Республикы в подякуваню і узнаню за роботу ансамблю. Конкурс Языком Танця є найвызначнійшом того рода подійом на Словациі. Ґратулюєме Рутеніі.

«Бескід без кіту» зас з нагородом?

Од 16. до 20. листопада/новембра в Кракові проходил буде Фестіваль Літературы для Діти, в рамках котрого признавана є Нагорода ім. Фердинанда Вспанялого за найліпшу книжку для діти за минулый рік. В послідніх днях оголосили список пятьох номінуваных до нагороды, серед котрых нашла ся книжка «Бескід без кіту. Зима» авторства Мариі Стшелецкой. Публикация заберат чытачів до єдного лемківского села в самій середині тяжкой зимы, а головныма героінями сут Настка і Параска, котры глядают свого тата, што не вернул домів перед Різдвом. Вердикт оголосят на закінчыня фестівалю – 20. листопада/новембра. Ґали товаришыл буде спектакль «Бескід без кіту» в режысериі Монікы Бабулі і Мариі Стшелецкой на мотивах книжкы, котра выграла в конкурсі перед двома роками, під такым самым наголовком. Молодіж з Устя Руского приведе таємничый і красный світ Низкого Бескіду 60. років ХХ ст.

Засідали духовны вроцлавско-щеціньской єпархіі

7. листопада/новмебра в Дому св. Штефана в Цєпліцах прошла дорічна конференция духовенства вроцлавско-щеціньской єпархіі. Стріча зачала ся од Божеской Літургіі, котру очелил ординарий єпархіі – владыка Юрий. Вчас засіданя секретар архієпархіяльной канцелариі о. Мєчыслав Олеснєвич та єпархіяльный консерватор памятників о. Ярослав Бірилко представили дескрипциі та евалюациі тыкаючы адміністрацийных, фінансовых та ремонтово-будовляных справ. Пак о. прот. Григорий Цебульскій выголосил прелекцию пн. «Естетично-фонетичны квестиі душпастырюваня», а послідню частю было выступліня владыкы Юрия, котрый м.ін. привитал новых священників: о. Павла Ґоцка, о. архідіякона Осифа Матусяка та о. діякона Олексия Адамчука. Владыка подякувал тіж за заанґажуваня і поміч біженцям з Украіны та попросил о дальшый труд.

Мож уж переіхати через міст в Волівци

Повітове Староство в Ґорлицях оголосило, што привернули рух авт і пішых через міст в Волівци, котрый находит ся на трасі повітовой дорогы Баниця-Воловец. Староство подало, што в терміні закінчыла ся перебудова мосту в селі, тым самым його жытелі не мусят уж хоснувати обізду, што вюл через ліс. При одобраню мосту присутны были м.ін. віцестароста Станіслав Кашык, війт ґміны Санкова Малґожата Малух та представникы Державных Лісів Надлісництва Ґорлиці.