Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 9. квітня/апріля 2025 р.
В Кракові послы похылят ся над меншыновима справами
В найблизшый понедільок 14. квітня/апріля в сідибі Малопольского Воєвідского Уряду одбуде ся выіздове засіданя соймовой Комісиі Нацийональных і Етнічных Меншын. В порядку засіданя сут дві справы. Пункт першый то розсмотріня Інформациі Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі на тему ситуациі і проблемів нацийональных і етнічных меншын на обшыри малопольского воєвідства, а другій пункт засіданя то розсмотріня Інформациі Міністра Едукациі на тему стану едукациі нацийональных і етнічных меншын, так само на обшыри малопольского воєвідства. Подля даных з повселюдного списуваня на обшыри Малопольщы жыют представникы вшыткых нацийональных і етнічных меншын выміненых в уставі з 2005 рока о нацийональных і етнічных меншынах та реґіональным языку. Як выникат з інформациі поданой Міністром Внутрішніх Справ і Адміністрациі, найактивнійшу діяльніст ведут орґанізациі репрезентуючы словацку, ормяньску, лемківску, жыдівску і ромску меншыны. В шкільным році 2024/25 в Малопольщы лемківского языка вчат ся 144 особы – предшколякы і школярі з основных і середніх шкіл. В тым році Міністерство Нацийональной Едукациі сфінансує як поміцничу книжку до вчыня лемківского языка публикацию пн. «Переселили нас мусово. Листы Лемків з років 1947-1948», томы 1-3, запропонуваны міністерству до выданя Стоваришыньом Пісні і Танця «Кычера».
«Етнічніст. Меншыны і етнічны рухы в сучасным світі»
Днес і заран в Люблині одбыват ся загальнопольска наукова конференция «Етнічніст. Меншыны і етнічны рухы в сучасным світі». Орґанізатором конференциі єст Катедра Політичных Рухів і Етнічных Бадань Університету Мариі Кюрі-Склодовской. Проґрам конфернциі поділеный был на вісем секций по 6-7 выступлінь в каждым. Прелеґенты будут бесідувати о ріжных аспектах фунґуваня меншын в Польщы, Европі, але тіж в інчых частях світа. Серед десяток выступлінь брак є реферату, якій безпосередньо односит ся до лемкіской меншыны. Зголошены науковцями выступліня тыкают тіж загальных тем односячых ся до меншын, як напр. освітовой політикы в контексті фунґуваня меншынового закону, односин польского соспільства взглядом меншын ци реферат о сучасній пресі меншын в Польщы.
Дофінансуваня повіту до ремонту памятників
Повітове Староство в Ґорлицях інформує, што до 15. квітня/апріля мож складати внескы о позысканя грошів на дофінансуваня кошту ремонту ци консерваторскых робіт при памятковых обєктах з терену повіту. Дотация може быти признана на реализацию робіт при будинку, якій находит ся в реґістрі памятників або в ґмінній евіденциі памятників. При розсмотрюваню внесків до увагу будут брати значыня обєкту для культурной спадковины, з особливым узвглядніньом його історичной, науковой або артистичной вартости та доступности для загалу соспільства. Дрібницьовы інформациі мож здобыти в Выділі Едукациі, Культуры і Спорту Повітового Староства в Ґорлицях. В буджеті повіту перезначено на тоту ціль квоту 100 тис. зл.
О русиньскым языку для школярів і родичів
В суботу 5. квітня/апріля в Суботици в Сербіі в основній школі Іван Ґоран Ковачыч одбыла ся Одкрыта година русиньского языка. Парунадцетерох школярів з учытельком Майом Дюмич стіртили ся з представниками Нацийонального Совіту і Новинарско-Выдавательной Установы «Рускє Слово». Школярів і іх родичів привитал предсідатель Нацийонального Совіту Йоакым Рац, присутны были тіж Славиша Сабадош і Олена Папуґа. «Рускє слово» репрезентувал його директор Борис Варґа та головна редакторка часопису для діти «Заградка» Ясміна Дюранин. Єдна зо школярок, Духна Паланчай, вырецитувала верш Меляніі Рымар пн. «Дівчатко».