Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 9. грудня/децембра 2019 р.
Потерпіли жытелі Пряшова
В пятницю 6. грудня/децембра, хвилю по 12.00 год. в Пряшові дішло до траґічного выбуху ґазу в бльоку при улици Мукачівскій. Ратовничы службы потвердили смерт пятьох осіб. Єдна з осіб згынула падаючы з балькону. Не знатя, ци дішло до заваліня конструкциі, ци была то проба вратуваня ся з пожару. В ратовничій акциі з будинку повело ся евакуувати 34 особы. Як подає аґенция Ройтера, част жытелів втекла пред огньом на дах бльоку. Медичны службы помогли около 40 особам, котры были ранены. В ратовничій акциі взяло участ около 80 стражаків з професийных та охотничых ратунковых єдиниц з Пряшова і околиц. Закликана была тіж ґрупа гірскых ратовників, маюча досвідчыня в працы в барз задымленых і небезпечных обставинах. По 17.00 год. поінформувано, што оген єст під контрольом пожарників. На місце траґедиі приіхал премєр Словацкой Республикы Петер Пеллеґріні, котрый окрислил выбух найвекшом того рода траґедийом од вельох декад. Премєр задеклярувал в імени уряду фінансову поміч для місцевого самоуряду. Скоро по траґедиі, завдякы соспільным медиям, зачала ся поміч для евакууваных – то збірка облечыня, основных середків чыстости та грошів. Рахунок з перезначыньом на поміч пошкодуваным одкрыл містецкій уряд в Пряшові. Даток в высокости 5.000 евро передала президентка Словацкой Республикы Зузана Чапутова. Оддала до диспозициі родинам евакууваных з будинку і родинам жертв президентскій конференцийно-выпочынковый осередок в Высокых Татрах.
Украіньскій закон о державным языку єст незгідный з медженародным правом
Тото, же украіньскій закон о державным языку єст незгідный з медженародным правом, потвердила в пятницю 6. грудня/децембра опінія Венецкой Комісиі. Подля мадярского міністра заграничных справ, Петера Сійярто, опінія Венецкой Комісиі уж дальшый раз ясно потверджат, же принятый за часів попереднього президента Украіны Петра Порошенка закон о языку заберат нацийональным меньшынам признаны перше права в области хоснуваня материньского языка. Як оцінил Шійярто, законы приняты попереднім украіньскым парляментом мали зліквідувати хоснуваня языка меньшын во вшыткых областях жытя, што для Мадярів єст не до принятя. Міністер підкрислил, што Будапешт верне підпору інтеґрациі Украіны з НАТО не скорше як по тым, нич Мадяры з Закарпатя достанут назад одобраны ім права. Украіньскій закон о языку дискримінує тіж в права Русинів жыючых на Украіні. Од 2023 рока вшыткы школы на Украіні будут мати обовязок вчыти лем в по украіньскы. Венецка Комісия, будуча дорадчым орґаном Рады Европы, заапелювала в пятницю до Украіны розсмотріти одрочыня терміну входу в жытя нового закону о языку до часу принятя закону о меншынах. Закликала тіж до коректы дакотрых записів, напримір о ріжным трактуваню нацийональных меншын, незалежно од того ци сут офіцийныма языками ЕУ, ци ніт. Подля Комісиі треба тіж м.ін. вышмарити част вводячу одповідальніст за замірене преіначыня украіньского языка в офіцияльных документах і текстах.
І в Познані познают Варголя
Нацийональный Музей в Познані просит на мастерску выставу „Пікассо, Далі, ци Шаґаль в збірці Мысловского”. Одвиджаючых жде веце як сто трицет прац, котры вышли спід рук близко девятдесятьох авторів. Сут они очывидно упорядкуваны, поділены на окремы части. Найважнійшым з них сут працы входяхы в состав нурту ґеометричной абстракциі, на котрій концентрує ся дозріла творчіст Мысловского. Колекция обнимат працы м.ін. Піта Мондрияна, Яспера Джонса, Жен Арпа, выдатных клясиків ХХ столітя – Джозефа Бойса, Сальвадора Далі, Пабльо Пікасса, Марка Шаґаля і Енді Варголя, як і представників польской модерной штукы в виді Генрика Берлеві, Аліны Шапочніков, ци Юрия Новосільского. В рамках выставы Музей просит на специяльну стрічу в неділю, 12. грудня/децембра, о 11.00 годині, де выклад выголосит др. Аґнєшка Ключевска-Вуйцік з Польского Інституту Студий над Штуком Світа. Оповіст она о абстракцийній штуці, як о неочывидным выборі, тішучым ся заінтересуваньом приватных і публичных колекций.
А „Лемковина” дале захоплює
Колекция „Лемковина” проєктанткы моды Анны Мариі Зиґмунт захоплює світ моды. Вшыты ньом лайбикы, чугы і гуні окрашены кольоровыма пацюркамы являют ся бестселером заграничных показів. Анна Мария Зиґмунт сотворила колекцию облечыня інспірувану лемківскыма народныма строями. Сама бесідує, же єй «Лемковина» то нич інче, як оповіданя о Лемках – іх істориі, культурі, звыках і реліґійности, подане при помочы моды. Премєровый показ колекциі проходил вчас Cracow Fashion Week в 2017 році і одраз достал ся до фіналу конкурсу Cracow Fashion Awards. Од того часу колекцию мож было обзерати уж на около 20 ріжных показах в краю і заграницьом.