Сумар дня на 8. грудня/децембра 2021 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 8. грудня/децембра 2021 р.

Зробили рентґен іконі св. Миколая

В понедільок, 6. грудня/децембра, в ден праздника св. Миколая (за григорияньскым календарьом) Музей Бічской Землі одкрыл перед світом єден з іх цінных експонатів – ікону св. Миколая, яка походит з єдной з церкви на Лемковині. Ікона николи скорше не была презентувана, а нашла ся недавно в маґазиновых поміщынях Музею. Кінцьом листопада/новембра тр. Музей провюл консерваторскы баданя над памятником – м.ін. діґітальны радийоґрафічны баданя (RTG), котры доказали, што обєкт є монолітичный (значыт представліня св. Миколая не было намалюване на старшым представліню). Експерты в обшыри церковной штукы – Ярослав Ґємза з Музею-Замку в Ланцуті та Катажына Вінницка з Історичного Музею в Саноку датуют ікону на послідню чвертку XVII ст. Што веце – мусіла быти написана в єдным з локальных варштатів. Ікону написали на єдній, грубій липовій дошці, без зміцніня шпонґами. Найпевнійше находила ся в ряді намістных ікон в іконостасі. Фотоґрафію іконы і єй рентґены можете видіти в дописі на портали ЛЕМ.фм.

Будут граничены права німецкой меншыны?

Посол Януш Ковальскій з партиі Право і Справедливіст має чергову думку ограничыти права німецкій меншыні в Польщы. Даякій час тому інформували сме, што посол вышол з ініциятивом, жебы 236 млн зл, што сут презначены в буджеті державы на вчыня німецкого языка як языка меншыны, презначыти на вчыня польского языка в цілым світі. Посол Ковальскій іщы того місяця хоче зложыти до маршалкыні Сойму проєкт уставы, котрый закладат цілковите знесіня привілегій для німецкой меншыны. Як арґументує, робит тото зато, штобы выбороти симетрию в польско-німецкых реляциях. Хоче м.ін. знести выборчу привілегію, подля котрой німецка меншына не мусит мати 5-процентового выборчого порога в скали цілой державы, жебы мати представника в Соймі. Посол німецкой меншыны Рышард Ґалля пояснят, што тота привілегія тыкат вшыткых нацийональных і етнічных меншын, а не лем німецкой. В практиці єднак, лем німецка меншына є в силі зорґанізувати ся на тілько, жебы в єдным реґіоні мати 5% попертя в выборах.

Засідала Комісия про Нацийональны Меншыны і Етнічны Ґрупы Рады Влады Словацкой Республикы

В пятницю, 3. грудня/децембра, проходило 43. засіданя Комісиі про Нацийональны Меншыны і Етнічны Ґрупы Рады Влады Словацкой Республикы про людскы права, нацийональны меншыны і родову рівніст. Комісия обговорила пару важных тем. Явила ся інформация о Оцінюючым Рапорті реченой Комісиі о підпорі культуры нацийональных меншын, о стані шкільництва меншын і хоснуваню языка нацийональных меншын за період 2019-2020. Рапорт рыхтує двох представників каждой меншыны. Русиньску част рапорту зрыхтували Марек Ґай і Петро Медвід. Цілый документ буде по схваліню доступный на сайті Уряду Полномічного про Нацийональны Меншыны. Найвеце часу Комісия посвятила на дискутуваня темы Фонду на Підпору Нацийональных Меншын, котрый і тот рік мал проблемы при підписуваню і выплачаню схваленых дотаций. На засіданю участна была і Людмила Іванчікова, ґенеральна директорка сексиі социяльной статистикы і демоґрафіі Статистичного Уряду Словациі, котра поінформувала, што не в грудни/децембрі, але аж на яр будут поданы списовы даны про нацийональну приналежніст.

Учениця Мария Клапач з Боднаркы нагороджена

Учениця семой клясы Основной Школы ім. Ігнатия Лукасєвича в Криґу Мария Клапач заняла другє місце в історичным конкурсі зорґанізуваным Стоваришыньом Любителів Ґорлицкой Землі пн. «Сохранити од забытя – родинна істория повязана з дольом Ґорлицкой Землі». Мария Клапач зрыхтувала писемну роботу пн. «Выселили аж і хыжы». Темом працы єст істория выселіня родины школяркы Мариі, котру з Боднаркы выгнали на західні землі в рамках акциі «Вісла», а пізнійше повороту до родинного села. Основом до написаня роботы были спомины діда учениці Мариі Клапач.

Фот. www.facebook.com