Сумар дня на 7. грудня/децембра 2022 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 7. грудня/децембра 2022 р.

Лемкы одсвяткували Ден Русинів Польщы

В минулу неділю 4. грудня/децембра прошло празднуваня Дня Русинів Польщы, якє то свято припадат на ден 5. грудня/децембра в річницю упамятніня віче во Фльоринці з 1918 рока, котре дало початок Рускій Народній Републиці Лемків. Патріотичне свято Лемків в Польщы прошло на Лемковині – зачало ся символичном стрічом під клебанійом во Фльоринці, дале проґрам был продолжаный в Рускій Бурсі в Ґорлицях, де з выкладом пн. «Політика достоменности лемківскых активістів. Тырваня і зміна» выступила др габ. Ева Міхна, проф. Ягайлоньского Університету. Завершыньом ґорлицкых святкувань был концерт діточой ґрупы бурсяного ансамблю Терочка, якій в передріздвяным часі запрезентувал пару лемківскых коляд, але предовшыткым укріпил присутных патріотичныма піснями, одповідньо добраныма до віку выступуючых. Ден Русинів Польщы 2022 рішыли упамятнити і члены Кружка Стоваришыня Лемків в Любіні – подібні як в попередніх роках, Лемкы на чужыні оддали в ден нацийонального свята чест спочылому на чужыні Богданови Ґамбальови, котрый як першый в Польщы розпропаґувал ідею празднувати Ден Русинів серед Лемків. Памят на Лемківску Республику одсвяткували так само выхідці з Лемковины – американьска еміґрация, яка зосереджена при Лемко Союзі та Американьскым Карпаторускым Центрі Lemko Hall в Йонкерс.

Ґміна Санкова хоче пріоритетово підперати польскіст, а што з лемківском спадковином?

Війт Ґміны Санкова іщы до 12. грдуня/децембра жде на заувагы і просит до консультуваня проєкту схваліня Радных Ґміны Санкова в справі річного Проґраму спілпрацы ґміны з позаурядовыма орґанізациями та інчыма підметами, што ведут діяльніст публичного хосну на 2023 рік. Высокіст буджету на реализацию Проґраму выносит 1 900 000 зл. Вшыткы заувагы, опініі, жаданя ци пропозициі новых форм діяня мож зголошувати через формуляр, якій пак треба послати почтом, факсом або майльом в терміні до спомненой даты. Вартат підкрислити, што в проєкті Проґраму серед пріоритетовых задач, котры хоче підперати ґміна, є: підперати і популяризувати фізичну культуру, одпочынок діти, молодежы і сеньорів, хоронити і промувати здоровля та «підтримувати і популяризувати нацийональну традицию, плекати польскіст та розвиток нацийональной, громадяньской і культуровой свідомости». На ранті додайме, што обшыр ґміны Санкова, поза самом Санковом i Сярами, обнимат історичні выключні лемківскы села, а то: Рыхвалд, Ропицю, Маластів, Криву, Воловец, Бодакы, Бортне, Мацину Велику і Мацину Малу та Вапенне. Як мож прочытати на сайті ґміны, єй жытелями сут головні особы польской і лемківской нацийональности.

Дальшы консультациі в Польковицях в справі новой желізниці

Новы пропозициі ждут на Польковичан заінтересуваных будовом аґломерацийной желізниці в ґміні. Выконавця взял до увагы голосы жытелів і пропонує додатковы вариянты трас, кади мала бы іти желізниця. Буде ся мож з нима запознати вчас другых консультаций, што заплянуваны на 12. грудня/децембра в сідибі Учельні Яна Выжыковского о 17.00 год. Уж тепер знатя, што выконавця, беручы увагы з анкєт, одшмарил вариянт, котрый одтинал Полянку од міста. Третій етап консультаций заплянували на липец/юлий 2023 рока. Проєкт аґломерацийной желізниці закладат переізды потягів зо скорістю 120 км/г через полністю зелектрифікувану трасу, што получыт Ліґницю, Любін, Польковиці і Ґлоґів.

Буде мож купити яличку з ліса

Надлісництва в Ґорлицях і Лоси заповіли, што в будучым тыжни зачнут продавати яличкы. Будут то деревка з ліса, не з плянтациі. В залежности од велькости яличкы – ціны будут ріжны, але примірно деревце высокости 2,5 метра то кошт 60 зл. До выбору будут ялиці або смерекы. По деревко мож буде підіхати напримір до Заґужан до сідибы надлісництва Ґорлиці ци до Ропы, де находит ся шкілка Надлісництва Лося.