Сумар дня на 6. лютого/фебруара 2025 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 6. лютого/фебруара 2025 р.

Лемківскій Річник 2024

Рекомендуєме вашій увазі «Лемківскій Річник 2024», якій выдає Стоваришыня Лемків. В публикациі, яка посвячена є істориі Талергофу, прочытати мож м.ін. дописы до головной темы: Даміянa Новакa о істориі Центального Талергофского Комітету во Львові; редактора выданя, Северияна Косовского, о істориі посвячыня памятника в Чорным в 1934 р., якій был посвяченый памяти о. Максима Сандовича і вшыткых Талергофців. О істориі Талергофу пише тіж Богдан Копча, якій представлят картоґрафічны опрацуваня до темы. З інчых обшыри мож чытати допис Петра Трохановского о 40. річници выставы «Лемкы», яка одбыла ся в 1984 р. в Новым Санчы, ци спомины Андрия Копчы о тым, як 20 років тому нагрывано фільм «Акция Вісла», ч. 1. В части «Культура» опубликувано два розділы автобіоґрафійной повісти Ярослава Трохановского (першый розділ вказал ся в Річнику 2022). Севериян Косовскій представил тіж особу Амроза Ковача, кєд же в 2024 р. выполнило ся 100 років од його смерти. «Лемківскій Річник 2024» мож придбати по контакті зо Стоваришыньом Лемків, неодолга тіж буде в бібліотеці Руской Бурсы в Ґорлицях, але так само в даякых нашых парохіях на Лемковині і чужыні.

Святкуваня Дня Русиньского Языка

На Словациі тырват Рік Русиньского Языка. З той нагоды днес в Музею Русиньской Культуры в Пряшові одбыват ся єдна з подій, яка промує акцию. Темом стрічы єст: «Як дале русиньскій язык? З нагоды 30. річниці кодифікациі русиньского языка на Словациі». Бесіда зачынат ся о 14.00 год. Вступне слово має Люба Кральова, яка повіст о значыню кодифікациі русиньского языка про Русинів Словациі. Дальше выступлят Анна Плішкова з выкладом пн. «На початку кодифікациі был выбір діалекту як основа про літературный язык» і Кветослава Копорова о «Змінах в правилах правопису русиньского языка протягом років». О. Франтішек Крайняк розповіст о «Основі і потребности літургічного русиньского языка». Серед прелеґентів сут і нашы редакцийный колеґы: Павел Малецкій бесідувал буде о «Хоснуваню штучных невроновых сіти (ANN) і великых языковых моделів (LMM) з русиньскым языком», а Петро Медвідь даст доповід на тему «Кодифікация русиьского языка, наслідны зміны в правилах і іх акцептация. Хоснуваня літературного русиньского языка в русиньскых масмедиях».

Участ меншын в соймовій конференциі

В віторок в польскым Соймі проходила выстава і конференция посвячена 20. річници схваліня меншынового закону. Лемківску меншыну репрезентували на подіі члены соспільных орґанізаций: Стоваришыня Лемків – проф. Олена Дуць-Файфер, Євген Габура, Богдан Копча та Севериян Косовскій, якій выступувал гын тіж в роли репрезентанта Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях. Музей Лемківской Культуры в Зындрановій репрезентувал Богдан Ґоч. Пoдія в Соймі была і находом до ведіня бесід тыкаючых лемківскых тем. Євген Габура зміг особисто побесідувати з Маршалком Головньом, якому вручыл цедечка ЛАПіТ «Ластівочка». Вчас конференциі бесідували о необхідности новелизациі закону, єднак явили ся і голосы квестийонуючы таку потребу.

В Польковицях рыхтуют проєкт загального пляну. Што то такє?

В ґміні Польковиці має быти о два рокы готовый проєкт загального пляну. Того рода загальный плян буде оркислял пляністичны зоны та ґмінны урбаністичны стандарды. Будут то інформациі о тым, як має быти ведена ґмінна обшыр і єй плянуваня. На основі того в будучности можут быти рыхтуваны тзв. місцевы пляны. Працы з тым звязаны мают проходити в парох етапах. Конечніст введіня того рода діянь выникат з новелизациі закону о плянуваню і простроным заґаздуваню. Тыкат тото і другых ґмін в Польщы.