Сумар дня на 6. лютого/фебруара 2020 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 6. лютого/фебруара 2020 р.

Схвалено премію Pro Arte Ruthenorum

Світовый Конґрес Русинів вєдно з Русиньскым Нацийональным Самосправованьом Міста Вац на Мадярах на засіданю ХV Світового Конґресу Русинів, котрый проходил в липци/юлию 2019 р. в Любовняньскых Купелях, основали Нацийональну Премію за русиньскє уменя імени Івана Манайла під назвом Pro Arte Ruthenorum. Того рока премія буде передавана першый раз. Стане ся тото в рамках креницкого Бієнале Лемківской/Русиньской Культуры, котре буде проходило 15. мая. На премію мож номінувати русиньскых творців вытварного уменя з цілого світа. Цілю покликаня той преміі, як пишут орґанізаторы, є підпорювати і нагороджувати тых сучасных русиньскых творців, котры свойом умелецком творчістю зробили значный вклад до розвитку і пропаґуваня світового русиньского кумшту. Каждого рока на основі рішыня жырі Комісиі про Культуру Світового Конґресу Русинів премія буде вандрувала до єдного артисты. В зголошыню треба подати м.ін. мено номінанта, його біоґрафію і ілюстративный материял його творчости. Конґрес заохочат складати номінациі творців з цілого світа. Мож іх подавати до 1. марця 2020 р. на електорнічный адрес proarheruthenorum@gmail.com.

Зміны в німецкій констутициі?

Німецка конституция мала бы быти змінена так, жебы єй частю стала пряма вызва на охорону нацийональных меншын. Тото пожаданя в понедільок, 3. лютого/фебруара, высловила Німецка Рада про Нацийональны Меншыны. Тота рада репрезентує штырі меншыны: Данів, Фризів, німецкых Сінтів і Ромів та лужыцкых Сербів. Шеф Рады є впевненый, што тепер є найвысшый час на зміны. Додал, же потрібну резолюцию запропонувала уж федерацийна республика Шлезвіґ-Гольштейн в выжній палаті німецкого Бундестаґу, але дотепер не здобыла она векшыновой підпоры. Цілю рады про нацийональны меншыны в Німцьох є, жебы до конституциі долучено додаток о тым, же «держава респектує достоменніст автохтонных нацийональных меншын і етнічных ґруп, котры сут в Німцьох вызнаны на основі Рамкового Договору Рады Европы о охороні нацийональных меншын». 3. статя німецкой конституциі ґарантує рівніст вшыткых люди, але меншыны ся в ній окремо не споминают.

Президентскы выборы 10. мая

Президентскы выборы в Польскій Республиці будут проходити 10. мая 2020 р., поінформувала вчера, 5. лютого/фебруара, Маршалок Сойму Ельжбєта Вітек. Коли в першым етапі никотрый кандидат не достане веце як 50% голосів, так о два тыжні буде проходил другій. Як інформувала Маршалок Вітек, думала она над трьома датами, то єст 3., 10. і 17. мая. Свій выбір арґументувала коротко тым, што скорше взяла до увагы календар медженародной активности найважнійшых осіб в польскій державі. Окрем теперішнього президента Анджея Дуды на президентскій уряд кандидувати будут: Малґожата Кідава-Блоньска, Роберт Бєдронь, Шымон Головня, Владислав Косіняк-Камиш і Кжыштоф Босак. Коли єдна з тых осіб в першым етапі выборів не отримат більше як половины одданых важных голосів, о два тыжні, 24. мая 2020 р., буде орґанізуваный другій етап, в котрым бороло ся буде двоє тых, котры отримали найвекше чысло голосів. Од днес офіцияльно зачне ся тіж выборча кампанія кандидатів. Нововыбраный президент буде заприсяженый перед парляментом остатнього дня урядуваня свого попередника, значыт 6. серпня/авґуста 2020 р. Од того дня зачне ся нова пятлітня президентска каденция.

Стріча з др Лопаткєвичом

В наступным тыжни, в четвер, 13. лютого/фебруара, о 17.00 год. в Коросняньскій Публичній Бібліотеці пройде выклад дра Пьотра Лопаткєвича, котрый буде бесідувал на тему «Найновшы хронолоґічны і фондаторскы досліджыня в обшыри деревяной костельной архітектуры XV столітя в полуднього-східній Польщы. Доктор Лопаткєвич то історик кумшту і бывшый консерватор памяток. Од веце як 20 років занимат ся досліджаньом середніх віків і новожытніх часів в реґіоні Коросна. Досліджат і локальны памяткы. Єст автором близко 28 книжок. Як історик занимал ся детальным опрацуваньом описів вельох деревяных сакральных обєктів в полудньово-східній Польщы. Як провідник веде туристів по досліджаных ним костелах. Тема найблизшой стрічы з Лопаткєвичом близка єст і лемківскым церквам, котры в подібных роках были фондуваны на Лемковині. Част з них хронолоґічні выпереджат неєден костел в тым реґіоні. На подію як орґанізатор стрічы просит Стоваришыня Любителів Коросняньской Землі.