Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 6. листопада/новембра 2020 р.
Вмер о. митр. Михал Шляґа
Офіцийный сайт вроцлавско-щеціньской єпархіі Польской Автокефальной Православной Церкви поінформувал, што вчера вмер о. митр. Михал Шляґа, долголітній парох православной парохіі Благовіщыня Пресвятой Богородиці в Мальчыцях на Нижнім Шлеску. О. Михал Шляґа был Лемком. Вродил ся 25. липця/юлия 1953 р. в Пшемкові. В 1974 р. был рукоположеный на діакона, а неодолга на священника. През рокы душпастырской послугы служыл в ріжных храмах лодзінько-познаньской та вроцлавско-щеціньской єпархій, але більшіст свого жытя служыл серед выселеных Лемків і іх потомных. Вірныма в Мальчыцях, Студзьонках і Самбожу сут в переважаючій части Лемкы. Посліднім часом радийо ЛЕМ.фм мало нагоду нагрывати богослужыня з мальчыцкой церкви, котры пак были трансмітуваны в рамках преносу недільных літургій. Бл. п. о. Михал Шляґа был прихыльником нашого радия. Інформация про похорон неодолга явит ся на єпархіяльным вебсайті.
Тестованя успішне, але не всядиль дотриманы языковы права меншын
В минулый вікенд на Словациі проходила акция цілодержавного тестуваня антиґеновыма тестами на COVID-19. В тестуваню взяло участ веце як 3,6 млн люди, при чым в цілій Словациі жыє 5,5 млн осіб, а особы выже 65 рока жытя і до 10 рока жытя были звільнены з обовязку тестуваня. Акцию скоментувал і Ласло Буковскій, полномічный влады про нацийональны меншыны, котрый підкрислил, што двоязычніст при такых вынятковых ситуациях є істинна. Подал тіж, што хоц сама акция тестуваня была успішна, то вельо сел і міст, в котрых жыют члены меншын, не дотримало меншыновы языковы права. Цілодержавне тестуваня мало проходити в двох турах, але влада рішыла, што другє тестуваня, 7. і 8. листопада/новембра, пройде лем в тых окресах, де было осягнуте веце як 0,7 процента позитивных зо вшыткых тестуваных в даным окресі. Медже нима сут головні тоты з пілнічной Словациі, серед котрых і окресы, де жыє русиньскє населіня, як Стара Любовня ци Свидник.
Одышла малярка Зузана Осавчукова Гапакова
Вчера проходил похорон русиньской маляркы Зузаны Осавчуковой Гапаковой, яка одышла на 86 років. Артистка вродила ся в селі Пінківці. Освіту здобыла найперше в Гуменным, пак в Братиславі. Долгы рокы была выкладовчыньом на Катедрі Артистичной Едукациі Педаґоґічного Выділу Університету ім. Шафарика в Пряшові. В 1991 році перешла на емеритуру. В тым самым році приняли єй до Словацкой Артистичной Уніі. Была авторком університетскых підручників про естетику і малюваня, а в 2014 році выдала моноґрафію про свого брата – Штефана Гапака, так само вызначного маляря. Сама малювала пастелями та олійном фарбом. Малювала пейзажы, букєты квітя ци портреты. Мала вельо выстав, в тым в Музею Русиньской Культуры в Пряшові.
Тырваючы роботы при S3
Фурт тырвают роботы при будові експресовой дорогы S3, на ріжных одтинках, але особливо в найбарже навральґічній части – на 14-кілометровым фраґменті, якій лучыт Любін з Польковицями. Будувана дорога є ключовым комунікацийным коридором отвераючым польскы порты на серединну і полудньову Европу. Експресова дорога S3 веде з пілнічно-західньой Польщы на само полудне державы і лучыт воєвідскы міста на трасі Щецін-Ґожів-Зелена Гора-Вроцлав-Катовиці. S3 буде мала продолжыня на обшыри Чешской Республикы, гын уж як автострада D11. В комунікаті Ґенеральной Дирекциі Доріг і Автострад мож вычытати, што до кінця рока буде удоступнена што найменше єдна смуга головной трасы. Новый выконавця, фірма Mota-Engil Central Europe, хоче скінчыти роботы в ІІ чвертці 2021 рока.