Сумар дня на 6. липця/юлия 2022 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 6. липця/юлия 2022 р.

Упамятніня жыдівской соспільности

Минят 80. річниця вымордуваня нацистовскыма Німцями жыдівской соспільности в реґіоні. 7. липця/юлия в Креници пройдут упамятняючы торжества. Подібны прошли м.ін. 4. липця/юлия в Лабовій. Векшіст жыдівской соспільности мешкаючой в реґіоні перед ІІ світовом войном згынула в концентрацийным лаґрі в Белжци та в ґеттах Нового і Старого Санча та Ґрибова. Початок креницкых упамятнінь заплянувано на 16.00 год. на жыдівскым цмонтери, пак пройде стріча з авторами квартальника «Сандеччан Істория» в Публичній Бібліотеці. Найновшый номер того часопису має наголовок «Жыды – жытя і ґеноцид» і посвяченый є памяти сандецкых Жыдів. Є в ним м.ін. допис Целіны Цемпы, соспільной активісткы з Лабовой про історию жыдівского неселіня в тым лемківскым селі. З опрацуваня Цемпы мож дознати ся про лабівскій штетль, мыкву, божницю, корчму, цмонтір (де ховали тіж Жыдів з околиці, м.ін. з сусіднього Телича) та про інчы елементы жыдівской істориі обшыри Лабовой.

Унікальны студиі в скали цілой державы – карпатскій реґіон: етнолінґвістика і культуровы студиі. Тырват рекрутация

Абсольвенты середніх шкіл фурт можут іщы аплікувати, жебы іх приняли на студиі на Ягайлоньскым Університеті на напрям «карпатскій реґіон: етнолінґвістика і культуровы студиі». В його рамках студенты будут мочы познати основы лемківского языка, русиньску культуру і історию. Новы студиі на краківскым університеті мают інтердисциплинарный характер. Лучат в собі елементы языкознавства, культурознавства і реліґійознавства. Сут унікальны в скали цілой державы. Проґрам студий є так зложеный, жебы студенты змогли як найшырше познати соспільну, культурову і реліґійну специфіку карпатского погранича, в котрым жыют ріжны ґрупы. Новы студиі реализуваны будут спільно через штырі інституты Ягайлоньского Університету: Східньославяньской Філолоґіі, Славяньской Філолоґіі, Реліґійознавства та Етнолоґіі і Культуровой Антрополоґіі.

Грекокатолицкє поломництво на св. Гору Явір. Фурт мож ся записати

Припоминаме, што в днях од 18. до 22. липця/юлия одбуде ся грекокатолицкє поломництво на св. Гору Явір. Поломникы рушат з путницкого центра в Лютины на Словациі, а пак підут через: Ганиґовці, Мільпош, Лучку, Каменицю, Кыів, Шаришскє Ястрябя, Чырч, Грабскє, Курів, Ґабольтів і Ціґельку. Протягом штырьох дни поломникы перейдут 46 км трасы. В пятницю рано выйдут на св. Гору Явір, де служены будут молебен і понтифікальна літургія з процесийом довкола каплиці. Охочых взяти участ в поломництві просит ся выполнити реґістрацийный формуляр на сатйі gora-jawor.pl. Записы тырвают до 10. липця/юлия.

Ци Камяна, знана з пчолярства, буде знана тіж з лікуючой воды?

Село Камяна, знана як місце народжыня выдатного лемківского писателя – Владиміра Хыляка, было вытипуване до провіріня, ци на його обшыри находят ся джерела лікуючой воды. Кєд так, буде то арґумент, жебы обняти Камяну стрефом курортной охороны. Хоц Камяна знана є як центр апітерапіі, а праві при каждій ґаздівці мают улиі, то туристичный рух є гын невеликій. Неє гын склепу, не курсуют автобусы. Власти ґміны Лабова хотят тото змінити, як раз через утворіня курортной стрефы, до котрой на початок могла бы трафити Камяна, пак інчы сусідні села. Зона дозволит старати ся о додатковы інвестицийны середкы і розвиток околиці. На тоту хвилю ґмінны власти глядают джерел фінансуваня бадань, што розсудят, ци на обшыри ґміны находят ся джерела лікуючой воды і ци є іх на тілько, жебы оплачало ся выдобывати воду.

Фот. sadeczanin.info (архів Юстины Матерніцкой)