Сумар дня на 5. серпня/авґуста 2022 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 5. серпня/авґуста 2022 р.

В Сербії рихтують ся на списованя жытелів

Сербію чекать списованя жытелів, котре было з пандемічных причін перенесене з минувшого року на 1-ый аж 31-ый октобер того року. До днешнього дня є можлиовсть записати ся за списуючіх комісарів, кедьже списованя не буде проходити електронічнов але класічнов формов. Представителі Русинів у Сербії вызывали людей, жебы ся записовали за комісарів. За їх поглядом є важным, жебы комісарями были Русины, і не приходило ку маніпулаціям при списованю. Стратеґію і кампань ку списованю минувшу пятніцю обговорили і ведучі представителі орґанізації Руска матка в Руськім Керестурі. Як інформовав председа Михайло Фейса, окрім іншых актівностей так само хотять робити і білбордову кампань. Од списованя і його резултатів буде залежати, якый бюджет будуть мати Русины на свої актівности, шкослтво, інштітуції, але і кілько членів буде мати в будучности Націоналный совіт Русинів.

На председу ПСК кандідує Михал Калиняк

На кіцню октобра того року будуть на Словакії проходити выборы до містных і крайскых самосправ. Кандідатуру на председу Пряшівского самосправного краю в середу 3-го авґуста потвердив і родак з Меджілаборець Михал Калиняк. Хоче кандідовати як непартійный, гражданьскый кандідат. Калиняк є того часу централный директор Канцеларії Здружіня міст і сел Словакії. Знамый є як фаховець на самосправу. Быв і говорцьом пряшівской а петыржалской радніці. В минулости быв і у практічній політіці, кедьже быв містьскым посланцьом в Пряшові, де жыє, перед тым в Меджілабірцях, одкыль походить. Актівный быв і у русиньскім русі. Єден час быв докінця на посаді председы Містной орґанізації Русиньской оброды на Словеньску в Пряшові.

Музей Варгола зачінать унікатну серію выстав

На гранічнім пункті Польщі, Словакії і Україны – найвысшім верьху Полонин Кременець, днесь Музей модерного уменя Енді Варгола в Меджілабірцях почав вынесіньом вісем друків творів Варгола нову унікатну серію выстав з назвов 15 минут славы. Іде о концепт експеріменталных перформатівных выстав у екстерьєрі. Як про аґентуру TASR повів директор музея Мартін Цубяк, проєкт, котрого ідея выникла почас першой волны пандемії COVID-19, має ціль, жебы представити уменя мімо традічных выставных просторів, а так само споїти плановане з нагодным. Ідея куртых выстав творів Енді Варгола на нетрадічных місцях, як пояснив, пришла почас першого локдавну, кедь не было уменя в інштітуціях про людей приступне. Наперед мало іти о 15-минутовы выставы іншпірованы высловом Варгола, же каждый раз буде мати своїх 15 минут славы. Выбер Кременця як місця першой екстерьєровой выставы є сімболічный. Єднак то оточіня тіпічне про область, в котрій родічі Варгола жыли, а так само в актуалній сітуації войнового конфлікту на Україні є Кременець сімболічным місцьом, де ся стрічать світ Европской унії з тым україньскым. Меджі далшыма задуманыма місцями є Микова, одкыль походили родічі Варгола, Сниньскый камінь, Долина смерти ці опущены будовы рольницькых дружстев. Музей буде авізовати выставы все тісно перед реалізаційов, жебы там люди не ходили з причіны выставы, але жебы несподівати турістів, котры ся там притрафлять.

В Ґорлицях припомянуть собі ліквідацію жыдівского ґетта

19-го авґуста в Ґорлицяць будуть прохотити події повязаны з упамятніньом ліквідації жыдівского ґетта. Пєтны події почнуть під памятником, котрый є на розі уліць Кжывой і Стражацькой. В рамках упамятнінь участны будуть годны видіти на уліці і театралну етуду з назвов Пусты уліці у выконаню Театралной ґрупы Otwarte Drzwi. На терені Землі Ґорлицькой дакілько століть жыли вєдно представителі трьох култур – Лемкы, Погіряны і Жыды. Контінуіта той мултікултурной історії перервала ся почас Другой світовой войны. Націстічны Німці до Ґорлиць вступили 7-го септембра 1939-го року, такой потім зачало терорізованя жыдівского населіня, і в октобрі 1941-го року было зряджене ґетто. Із цілой околіці там было інтернованых 3500 Жыдів. Сістематічне убиваня жыдівского населіня зачало на ярь 1942-го року. Ліквідація ґетта была закінчена в авґусті того самого року. В днях 14-го аж 19-го авґуста 1942-го року Німці на терені міста, в такзаній Бучарні, і в лісі Ґарбач, екзекуовали коло 900 людей. Тот рік місто Ґорлиці припоминать собі округлу 80-ту річніцю той смутной і ганебной історічной дії.