Сумар дня на 5. серпня/авґуста 2019 р.

Приносиме Вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм на ден 5. серпня/авґуста 2019 р.

Лемківска Ватра на Чужыні розпалєна 39. раз

В минулый вікенд, в днях 2.-3. серпня/авґуста на західніх землях Польщы, в місцевости Михалів, проходила 39. Лемківска Ватра на Чужыні. Того рока ватру розпалял найстаршый жытель Михалова, Ярослав Шляхтич. По зложыню квітя через офіцияльны делеґациі, під таблицями, будучыма упамятніньом жертв акциі Вісла з 1947 р., ансамблі Ластівочка і Терочка заспівали пісню «Горы нашы». В першый ватряный ден капітула Стоваришыня Лемків врyчыла нагороду ім. Никыфора – Епифана Дровняка. Статую за заслугы на ниві лемківской культуры і труд жытя отримал долголітній член Стоваришыня Лемків, Іван Дзядик. Нагороду передали ведучый Стоваришыня Лемків Андрий Копча і заступник др габ. Олена Дуць-Файфер, яка выголосила тіж доповід про 30. річницю основаня Стоваришыня Лемків і часопису «Бесіда». На сцені выступили Лeмківскій Ансамбль Пісні і Танця Ластівочка, Молодіжный Ансамбль Музичной Школы в Ліґници, ґрупа Буракы з Вроцлавя та Клюб46. О забаву постарала ся капеля Водограй. В суботу запрезентували ся дітячы ансамблі Ластівчата і Кычерка, были і конкурсы для наймолодшых. Ансамбль Руской Бурсы в Ґорлицях Терочка вказал ся з розшыреным проґрамом – першый раз, окрем співу, запрезентувал і танці. Ансамбль Кычера выступил з проґрамом – «Лемківскє весіля. В хыжы молодой перед шлюбом». Выступило много інчых ансамблів як Розтока, Coolбаба, Надія, н’лем фольк, а забаву заграла Троянда. По забаві, над раном в неділю, загашено, а тым самым завершено 39. Лемківску Ватру на Чужыні.

Церков в Білым Борі вписана до реґістру забытків

Запроєктувана як єдина на світі од початку до кінця через найвыдатнійшого лемківского артисту послідніх декад, знаного на світі писаря ікон і маляря, Юрися Новосільского, грекокатолицка церков Рождества Пресвятой Богородиці в Білым Борі вписана была до реґістру забытків західньопоморского воєвідства. Тым самым Білый Бір має тепер наймолодшый в Польщы, а може і на світі, забыток. Проєкт будинку повстал при спілпрацы архітекта Богдана Котарбы. Стараня, жебы церков вписати на тоту листу, зачали ся іщы ярю 2016 р. Товды же зобрана была обшырна документация, котра трафила враз з внеском до Воєвідского Уряду Охороны Забытків в Щеціні. Тота выняткова церков, котра рахує тепер 22 рокы, вписана была до реґістру 25. липця/юлия т.р. Тепер то не лем престіж, але і доданы обовязкы. Од той поры без знаня і згоды консерватора не буде мож в обєкті нич зробити. Але сут і позитивны стороны – парохія буде могла хоснувати проґрамы фінансуючы реставрацию забытків.

ЛАПІТ Кычера нагородженый за конкурсовый выступ в Жывци

Іщы в минулым тыжни інформували сме, што ансамбль Кычера брал участ в 56. Тыжни Бескідской Культуры і в його рамках выстипил на ювілейным 50. Фестівали Фольклору Польскых Ґуралів в Жывци. Концерт в Жывци являл ся конкурсовым, а тепер уж знаме його результаты. Кычера має на своім конті наступный уж успіх. Тым разом ансамбль был нагородженый трираз. В катеґориі ансамблів пісні і танця ліґничан выріжнено за презентацию обряду о лемківскым весілю. Мужска част Кычеры заняла перше місце в катеґориі співаючых ґруп. В тій самій катеґориі другє місце признано женьскій ґрупі. Ансамбль нашол ся тіж посеред штырьох вытипуваных через конкурсове жірі репрезентувати Польщу на 51. Медженародным Фестівали Фольклору Гірскых Земель в Закопаным, якій узнаваный єст за найважнійшый гірскій фестіваль на світі. Фестіваль одбуде ся в днях од 17.-23. серпня/авґуста т.р.

Премєра штукы о Лемках п.н. «Єм паматю» в ҐЦК

7. серпня/авґуста в Ґорлицкым Центрі Культуры вказаных буде пару сценічных ескізів о Лемках. Представленый буде спектакль з елементами танця п.н. «Єм памятю». Буде то получыня на сцені професийональных акторів, танцюристів та аматорів з Ґорлиц і околиц. Спектакль є оповістю о Лемках давнійше і тепер – о переминяню, а і о тым, як собі з тым радиме. Театральны формы получены были в своєрідный спосіб, а дополніньом акторской гры буде красна музика. Конструкция представліня заохочат оглядаючого задумати ся над окружаючым нас світом, але сут тіж сцены, котры выкличут усміх, а може і щырый сміх. Сценаристом та режысером спектаклю є Войцєх Фаруґа.