Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 5. грудня/децембра 2024 р.
Ден Русинів Польщы
Днес наше нацийональне свято – Ден Русинів Польщы, якій был схваленый для упамятніня славетного віче во Фльоринці з 1918 рока, якє пак дало початок Рускій Народній Республиці Лемків. В тым році центральны святкуваня Дня Русинів Польщы одбудут ся в суботу 7. грудня/децембра. Споминовы подіі зачнут ся стрічом во Фльоринці о год. 14.30 в долинці при грекокатолицкій церкви. Дальше, як каждого рока, будут продолжаны в Рускій Бурсі в Ґорлицях. В рамках музичного проґраму выступлят ансамбль Терочка та Петро Трохановскій, котрый заспіват при акомпаніяменті Ігоря Трохановского. Просиме до спільного святкуваня – і днес, і в найблизшу суботу!
Конвенция ASEEES в Бостоні
В днях 21.-25. листопада/новембра в Бостоні обдыла ся шторічна Конвенция ASEEES (Association for Slavic, East European & Eurasian Studies). Взяли в ней участ науковці з русиньского світа, в тым проф. Олена Дуць-Файфер з Інституту Східньославяньской Філолоґіі ЯУ. Єй анґлоязычній моноґрафіі Treading Paths: Lemko Literature in the Years 1848-1918 была посвячена окрема стріча при округлым столі, в часі якой четверо американьскых дослідників выповідало ся на тему реченой публикациі. Серед них был др Богдан Горбаль, лемківскій еміґрацийный діяч, працівник Нюйоркской Публичной Бібліотекы. Русиньскы вчены брали участ і в другых панелях, серед них находили ся дослідникы з Польщы і Словациі. В рамках товаришучых подій одбыла ся презентация осягнінь Карпаторусиньского Дослідничого Центра та звиджаня Оксфорду.
Ремонт церкви і сыпанця в Бортным
Музей Дворы Карвациянів і Ґладышів в Ґорлицях отримал дофінсуваня на проведіня консерваторскых робіт при памятковых обєктах в Борным – при грекокатолицкій церкви свв. Космы і Даміана і плебаньского сыпанця. В листопаді/новембрі была підписана промеса на дофінансуваня інвестициі з Урядового Проґраму Одбудовы Памяток, котра є на близко 1 мілийон зл. Цілковитый кошт ремонту то 1 мілийон 665 тис. зл. В рамках робіт в церкви зміцнены будут іконостас, бічный престіл ци свічникы. Зроблена буде технічна і естетична консервация. В припаді сыпанця буде м.ін. оновленый дах і зроблена електрична інсталяция.
Словакы мают далшый запис в UNESCO вдяка Войводині
На Нижню Землю – до Войводины, ішли Русины і Словакы з Мадяр в єднакым часі. Тепер войводиньскы Словакы зо своім інсітным уменьом дістали ся до Репрезентатийного Списку Нематерияальной Культурной Дідовизны Людства UNESCO. Словацка культура обще тепер має уж девят записів в тым списку. О записаню Ковачіцкого інсітного уменя вырішыло ся в віторок 3. грудна/дедембра на 19. засіданю Меджевладного Комітету дс. охороны нематерияльной культурной дідовизны UNESCO в параґвайскій столици Асунціон. Ковачіцкє інсітне вытварне уменя характеризує ся хоснуваньом олійовых фареб, ясныма одтинками і зображуваньом традицийной культуры – історичных, общественных і моральных цінности громады. Зображує сельскє оточыня і штоденне жытя. До словацкой меншыны в Сербіі голосит ся понад 41 тис. люди, жыют, єднако як Русины, головно в Войводині. Місто Ковачіця, од котрого має дане уменя і назву, было населене в 1802 р. В 2021 р. Национальный Совіт Словаків і Нацийональный Совіт Русинів підписали Меморандум о спілпрацы.