Сумар дня на 30. січня/януара 2020 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 30. січня/януара 2020 р.

В Лісци старают ся о ремонт дорогы

Жытелі села Лісєц, што ся находит близко Любіна, на Нижнім Шлеску іщы раз припоминают о своій потребі. Іде о місцеву дорогу, котра єст в барз злым стані. Проблем тыкат ся докладнійше кілометрового одтинка. Жытелі місцевости од років просят о модернізацию пути. Влони шолтыска села, Люцина Копча, стрітила ся в тій справі з любіньскым старостом, якій товды повіл, што на проблематичным одтинку буде поставленый специяльный знак, котрый дозволит іздити том дорогом лем автам маючым одповідню вагу. Онедолга мала ся тіж зачати модернізация. Шолтыска на початку грудня/децембра 2019 р. зас пішла до старосты. Тот поінформувал, што дорога буде заперта од 15. грудня/децембра 2019 р., а латаня дір буде аж на яр. Доднес не видно ниякого проґресу в тым, што деклярувало староство, якє одповідат за дорогу. За остатніх пару років іздило ньом вельо тяжкых авт, котры з поблизкых лісів возят дерево. Жытелі Лісця рахуют, што быти може поведе ся найти фінансы, жебы іщы того рока был проведеный ремонт.

Пряшів долучыл до проєкту Clima Prešov

Місто Пряшів хоче зревіталізувати цілу простір на Пляци Молодежы (Площатка Молодежы) і змодернізувати освітліня. Фінансы на першый етап проєкту Clima Prešov хоче здобыти з ґрантів Европейского Господарского Простору і Норвежскых Фінансовых Механізмів за посередництвом Міністерства Жывотного Оточыня Словацкой Республикы. Містецкы посланці на посліднім засіданю приняли пожаданя проєкту. В ситуациі, же місто буде успішне, проєкт хоче реалізувати іщы в тым році. В рамках модернізациі цілого освітліня місто Пряшів бы хотіло, окрем інчого, в каждій містецкій части вычеряти світловы пункты, а в дакотрых місцях выбудувати тіж метеостациі для міряня якости повітря.

Одбыла ся екуменічна молитва в Зимній Воді

В православній церкви Успіня Пресвятой Богородиці в Зимній Воді при Любіні одбыла ся екуменічна молитва. Была она зорґанізувана з ініциятивы пароха о. митр. Славомира Кондратюка. Довєдна молили ся представникы православной Церкви, римокатолицкого Костела і євангелицко-ауґсбуржсой спільноты. Вечырня была одслужена з благословліня владыкы Юрия, православного архієпископа вроцлавско-щеціньского. З о. Контратюком православну вечырню служыли о. Марко Боніфатюк зо Зґожельця, о. митр. Дарий Цьолка з Рудной і Ґлоґова та о. Славомир Сороканич зо Студзьонок. Окрем священників і вірных ріжных конфесий в молитві взяли участ любіньскій староста Адам Мырда і війт ґміны Любін Тадеуш Кєлян. Вчас стрічы выступил місцевый церковный хор і фольклорный ансамбль Захента. Были співаны лемківскы і польскы коляды. До парохіі в Зимній Воді приналежат в більшости потомны бывшых жытелів Бортного, выселеных в 1947 р.

Пеллеґріні склал ґваранциі меншынам

Нацийональны меншыны на Словациі не мусят ся бояти, же о них не буде постарано, покля ся до Нацийональной Рады Словацкой Республикы по выборах в лютым/фебруарі не дістане нияка політична партия, котра не веде меншыновой політикы. Тото задеклярувал премєр Словациі Петер Пеллеґріні. За його словами держава буде старала ся єднако за вшыткых громадан, в тым представників меншын. Пеллеґріні бесідувал, же без огляду на нацийональніст каждый громадянин Словациі має єднакы права. Премєр спомянул, же ани Русины не мают во властях никого. Парляментарны выборы на Словациі будут проходити 29. лютого/фебурара 2020 р. Стартує 25 субєктів. Являт ся звіданя о будуче партий, котры пропаґуют меншыновы інтересы. Покля ани єдна партия не перейде, буде то першыраз в істориі незалежной Словациі, што предовшыткым мадярска меншына не буде мала «своіх» депутатів в парляменті. Але про меншыны хочут бороти ся і інчы політичны зґрупуваня. З проґрамом, в котрым є і окремо розробленый проґрам про русиньску меншыну, приходит і партия Sloboda a Solidarita. Тота, хоц в сондажах находит ся над 5. процентами, є так само в загорожыню, кєд приняти, што можут трафити ся статистичны блуды.