Сумар дня на 30. серпня/авґуста 2023 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 30. серпня/авґуста 2023 р.

Як держава дбат о Русиньскій Музей

В пятницю 25. серпня/авґуста тр. Міністер Культуры Словацкой Республикы Сільвія Гронцова одвиділа Музей Русиньской Культуры в Пряшові. В робочій стрічы взяли участ окрем шефовой ресорту культуры директор Словацкого Нацийонального Музею Браніслав Паніс, ґенеральный директор Секциі Культурной Спадковины і Державного Языка при Міністерстві Культуры Радослав Раґач та директорка Русиньского Музею Люба Кральова. По запознаню ся з просторами музею, його експозициями, директорка Кральова представила потребы звязаны з конечным ремонтом будинку Русиньского Музею. На стрічы рішено, же перше треба зрыхтувати архітектонный проєкт ремонту, а пак буде ся глядало джерел фінансуваня робіт. Ґенеральный директор СНМ Браніслав Паніс представил свою думку на фунґуваня Музею уж по ремонті – хотіл бы, жебы музейны просторы служыли цілій русиньскій соспільности, жебы в новых просторах была і саля, де бы ся могли стрічати Русины, ци жебы могли фунґувати гын і фольклорны ансамблі. В найблизшым часі СНМ хоче од міністерства грошів, жебы выпрацувати проєктову документацию, на основі котрой будут глядати середків на цілковитый ремонт.

Новый календар. Великден по старому

Од 1. вересня/септембра грекокатолицкы вірны в Польщы переходят на новый календар, тзв. новоюлияньскій. Постійны праздникы, такы як напр. Різдво Христове, будут празднувати подля григорияньского календаря, але рухомы, як напр. Великден, останут по старому. В будучым році буде іщы пят тыжнів ріжниці медже великодніма святми, але уж в 2025 році Великден подля юлияньского і григоряньского календаря выпадают в єдным терміні. Як бесідує о. Петро Качмар, парох з Лоси, при темі зміны календаря николи неє самых прихыльників. «По перше, буде то штоси нове для нашого Костела, а по другє, быти може для мішаных супружеств буде то свого рода утрудніня» – бесідує священник, але додає, што уж тепер мож тішыти ся зо свобідных уставово днів, коли буде мож святкувати напр. праздник Успінія Пресвятой Богородиці.

В Мушыні замок неодолга прийме туристів

Выконавця реконструкциі замку в Мушыні завершыл свою роботу, зложыл тіж документы, жебы будовляный надзір одобрал обєкт. Завершают ся іщы дрібны роботы довкола твердыні, м.ін. звязаны з освітліньом замку і одбудовом лісовой дорогы. Ян Ґольба, бургомайстер Мушыны ґарантує, што ґміна не буде ждала з удоступніньом замку по реконструкциі для туристів. Його допосажыньом будут ся постепенно занимати, бо, як підкрислят, єст уж сильный соспільный тиск, жебы як найскорше удоступнити обєкт туристам. Во вполни зреконструуваній башті на каждым поверху презентувана буде істория замку. В замковых поміщынях вкажут тіж памяткы позысканы вчас археолоґічных бадань. З огляду на факт, што замок не буде огріваный, част експозициі, як напр. рыцарскы зброі то будут свого рода копіі. На замку буде зорґанізувана кавярня ци саля выстав, а на подвірци зо студньом будут орґанізувати розмаіты подіі. Реконструкция замку в Мушыні коштувала коло 10,5 млн зл, з чого векшіст то унійны середкы.

Лемківскій Форум в Украіні

В Музею Лемківской Культуры в Монастырисках прошол Лемківскій Форум. Подія згромадила коло 150 люди. В проґрамі была выстава войсковых фотоґрафій та ріжны варштаты. Першым пунктом імпрезы был вернісаж выставы пн. «Лемківскій світ в обороні Украіны», дальше проходили варштаты, м.ін. танця, співу ци артистичны, єдном з прелеґенток была Анна Кырпан, редакторка нашого радия.

Фот. suspilne.media