Сумар дня на 3. жолтня/октобра 2024 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 3. жолтня/октобра 2024 р.

«Камо грядеши?»

В днях 26.-27. вересня/септембра на Пряшівскым Університеті проходила Медженародна Наукова Конференция під назвом «Камо грядеши? Динамічны процесы в сучасній карпаторусиністиці». Орґанізатором конференциі, на котрій выступили реферуючы зо Словациі, Украіны, Польщы, Мадяр, Канады і Зъєднаных Штатів Америкы, был Інститут Русиньского Языка. Конференцию одкрыл Валерий Падяк, головный орґанізатор за Інститут, і мала она за ціль комплексову анализу сучасного стану карпаторусиністикы на Словациі за послідніх десят років, од IV Конґресу Русиньского Языка, котрый проходил в Пряшові в 2014 р. Вдяка прыголошеным реферуючым перекрочыла конференция тоты границі не лем што до териториі, але і в рамках того, же рефераты не были лем чыстом академічном дискусийом, але і вказаньом практикы, котра бы могла быти інспірацийом. З темом, котра выходила з практикы, выступил редактор нашого радия і порталю Демко Трохановскій, якій бесідувал о полівариянтности кодифікуваных і некодифікуваных языковых норм в публикациях на портали. Звернул він увагу, же і вдяка практиці порталю приняли ся уж дакотры ґраматичны зміны в лемківскым вариянті русиньского языка. Детальну реляцию з конференциі чытайте на нашым портали.

Ювілей професийной працы Юрия Стариньского

Як інформувал Ліґницкій Центр Культуры, в тых днях робітник той інстистуциі Юрий Стариньскій одсвяткувал ювілей 30-літя професийной працы. Стариньскій зачал свою професийну роботу з культуром в 1994 р., а од 1999 р. робит як раз в Ліґницкым Центрі Культуры, де посвячат ся працы з нацийональныма і етнічныма меншынами. Його робота часто є повязана і з діяльністю веденого ним ЛАПіТ «Кычера», а тіж орґанізациі Медженародного Фольклорного Фестівалю Світ під Кычером, што проходит што рока. В інформациі о ювілею свого робітника, Ліґницкій Центр Культуры додає, што Стариньскій є і автором вельох прац посвяченых лемківскій народній культурі.

Ювілей найстаршой Лемкыні

Як подає на своім офіцияльным сайті ґміна Любін, 1. жолтня/октобра ювілей 100. народин святкувала жытелька Лісця, Павлина Кузяк. З той нагоды ювілятку одвиділ війт ґміны Любін Тадеуш Кєлян, радна Люцина Копча і шолтыска Едита Шыманьска. Гостів вершом витала дівка ювіляткы Мария Гербут, яка тіж приближыла біоґрафію матери. Павлина Кузяк вродила ся в Бортным на Лемковині. В 1947 р. в рамках акциі «Вісла» была выгнана на понімецкы землі повоєнной Польщы. Єй муж был забраный беззаконно до лаґру в Явожні, а она враз з річном дітином, сестром і тестьом была довезена до стациі в Рашівці. Війт Тадеуш Кєлян переказал Павлині Кузяк специяльны листы од премєра Дональда Туска і нижньошлезского воєводы Мацєя Авіженя, поздоровліня передал тіж о. Юрий Малиш, бывшый парох православной церкви в Зимній Воді. Ювілятці одспівано наше Многая Літа.

Почтовы значкы з дукляньскым памятником

Місто Свидник має новы почтовы значкы, на котрых є Памятник 1-го Чехословацкого Армадного Корпусу на Дукли. Місто перед трьома роками звернуло ся до Словацкой Почты і Міністерства Транспорту Словациі о вытворіня реґіонального почтового значка. Новый значок є повязаный з 80. річницьом Словацкого Народного Повстаня і з Карпато-Дукляньском Операцийом. Обидві річниці припоминаны сут як раз в 2024 р. Ціна єдного значка то 1 евро і мож іх купути в Туристичным Інформацийным Центрі во Свиднику. Памятник 1-го Чехословацкого Армадного Корпусу ґен. Свободы, в котрым воювали і Русины, находит ся в катастральній териториі русиньского села Вышній Комарник. Быв вознесеный в 1949 р.