Сумар дня на 3. січня/януара 2024 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 3. січня/януара 2024 р.

Літературна нагорода за 2023 рік признана

В минулу пятницю 29. грудня/децембра в просторах Інституту Русиньского Языка і Культуры Пряшівского Університету прошло оголошыня результатів Літературного Конкурсу Мариі Мальцовской за 2023 рік. В одріжніню од попередніх років, коли серед надосланых текстів домінувала поезия, тым разом до конкурсу надослано веце прозовых текстів, а докладні – шестьох авторів прислало прозу, двох авторів – поетицкы творы. Перше місце признано знаній русиньскій писательці Людмилі Шандальовій, котра до конкурсу прислала модерны байкы. Другє місце заняла Мария Шмайдова, яка до конкурсу зголосила текст пн. «Осін на Комарнику», котрый є споминаньом о воєнным часі – обох воєн – якы досягли русиньскы села. Третє зас місце занял Мирослав Жолобанич, котрого жырі конкурсу доцінило за прозу для молодшых. Традицийні фраґменты вшыткых конкурсовых робіт будут публикуваны в часописі «Русин» та на вебсторінці Спольку Русиньскых Писателів Словациі.

Фінал сницарского проєкту

Так само в минулу пятницю прошол фінал проєкту Мастер-Ученик в рамках стипендиі Нацийонального Інституту Культуры і Спадковины Села. Вісем місяців сницар з Лося Богдан Карел, як мастер сницаркы, вчыл Петра Криницкого, архітекта з Ліщын, різбярского кумшту. За ціль выбрали сой зробити діаконьскы двері до іконостасу в музейній церкви свв. Космы і Даміана в Бортным.

бесідує Ученик, Петро Криницкій

На доказ успішні закінченой стипендиі Богдан Карел признал Петрови Криницкому символичне свідоцтво знаня

Презентацию дверів прикрасил выступ найблизшой родины ученика – двійкы парулітніх сынів з женом, якы з великым заанґажуваньом заспівали пару лемківскых колядок.

«Земплин в сердци»

В неділю 31. грудня/децембра в Земплиньскым Музею в Михалівцях одбыл ся традицийный сильвестровый вернісаж образів під наголовком «Земплин в сердци». На початку подіі признали дві вызначны нагороды – Нагороды Земплиньского Музею за розвиток спілпрацы. Тоты за 2023 рік здобыли: архієпископ Кірил Василь, кошыцкій грекокатолицкій єпарха, і Зузана Арґалашова, директорка справы Храненой Краінной Области Выгорлят.

Проґрам «Особистый асистент особы з неполносправністю» рушыт з опісніньом

Tогорічна едиция польковицкого проґраму «Особистый асистент особы з неполносправністю» рушыт од лютого/фебруара. Опізніня спричынене є конечністю чергового оголошыня конкурсу оферт – тота, што зложена тепер, не сполнят вымогів конкурсу. Проґрам «Особистый асистент особы з неполносправністю» закладат м.ін. опіку выкваліфікуваного персонелю над особами, што мают значучо ограничену можливіст самодільного жытя. Проґрам напрямленый є на жытелів ґміны Польковиці. Минулого рока на тоту ціль ґміна передала веце як 433 тис. зл. Од лютого/фебруара до грудня/децембра з проґраму корыстало веце як 20 осіб на місяц. Чергова едиция конкурсу оферт заплянувана є на першы дни січня/януара, жебы реализацию проґраму зачати уж од наступного місяця. На тот рік ґміна Польковиці перезначыла аж 895 тис. зл, што означат, же з опікы буде могло корыстати веце як 35 осіб на місяц.

Ґорлицкій Повіт з буджетом на 2024 рік

Кіньцом минулого тыжня Рада Ґорлицкого Повіту вчас LV свого засіданя приняла схваліня: єдну тыкаючу буджету на 2024 рік, другу в справі принятя Вельолітньой Фінансовой Проґнозы Ґорлицкого Повіту. Доходы буджету заплянували на кус веце як 190 млн зл, а выдаткы близко 199 млн зл. Дефіцит сфінансуваный буде приходами в банкового кредиту і приходами з льокат. Приходы буджету рахували на приблизно 11 млн зл, а розходы на коло 3 млн зл. Проєкт буджету зреферувала Староста Ґорлицкій Мария Ґубала. Найвекшу част буджету становлят выдаткы на освіту, то кус веце як 42%, пак – на підпертя родины, поміч і соспільну політику перезначыли 19% выдатків цілого буджету. Проєкт буджету был позитивні опініюваный Реґіональном Обрахунковом Ізбом.