Сумар дня на 3. січня/януара 2022 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 3. січня/януара 2022 р.

Редактор нашого радия стал етатовым професором AGH

Ґорлицкій бурсак і наш редакцийный камарат Павел Малецкій отримал наукове званя доктора габілітуваного. Заєдно отримал аванс од ректора, остаючы тым самым етатовым професором Науково-Технічного Університету (AGH) в Кракові. Малецкій науковым званьом доктора габілітуваного был доціненый за своі науковы осягніня за цикль тематично повязаных дописів в обшыри схоснуваня амбісоніі в інжынєриі звуку та досліджаня звукового краєвиду. Павел Малецкій вродил ся в Ґорлицях. Першы крокы на ниві лемківской культуры ставлял як член Репрезентацийного Ансамблю Лемків в Польщы «Лемковина». Пак остал членом одродженого Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях. Єст єдным з основателів проєкту першого лемківского радия ЛЕМ.фм і редактором одповідальным за технічны справы. В нашым радию вюл такы авдициі як «Боіско», «З повагом – просит Павло Малецкій», ци проґрамы з Богданом Ґамбальом як «Тыжден дозаду», «Тыжден допереду» ци «Ягнятка». В роках 2015-2018 был ведучым Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях. Актуально є членом заряду того общества. Павел Малецкій допоміг выдати пару лемківскых платен, зрыхтувати технічну обробку вельох радийовых авдиций ци провести технічны варштаты для редакторів медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+.

Бракує середків на покрытя коштів консервациі Престола в Перегримці

Завершены роботы при Престолі в православній церкви св. Михала Архістратига в Перегримці. Працы были продолжыньом ремонту той деревяной святыні. На тоту ціль парохія позыскала з Уряду Ґміны в Осєку Ясельскым і з Підкарпатского Уряду Охороны Забытків дотацию в высокости 44 тис. злотых, тє. 60% коштів плянуваных прац. Решту середків парохія надіяла ся назберати м.ін. через інтернетову колекту. Як поінформувал парох о. Роман Дубец, доднес не повело ся зобрати бракуючы пінязі. Жебы не стратити дофінансуваня з державных урядів, были змушены уж тепер заплатити полну ціну за роботу. Маючы надію, же поведе ся ім до кінця того місяця дозберати бракуючы грошы, то єст 8 тис. злотых, взяли пожычку. Фурт мож іщы сперти іх інтернетову збірку на сайті zrzutka.pl. Парохіяне дякуют за дотеперішнє спертя і надіют ся на дальшу поміч. Обєкт має быти в цілости змонтуваный на яр того рока.

Уж в тым тыжни рушыт желізницьове получыня Ясло-Ґорлиці-Крениця

Од наступного четверга, 6. січня/януара, мож буде поіхати потягом з Ясла через Ґорлиці до Крениці. На найблизшых пару тыжнів вертат потяг «Włóczykij», котрый до того часу курсувал лем в вакацийным періоді. Получыня дозволит любителям зимовых спортів скорыстати з атракций в Креници. В курорті на подорожуючых буде ждал автобус, котрый ішол буде з желізницьовой стациі на лыжну стацию. Додатково, при вказаню білету на потяг, любителі зимовых спортів будут мочы скорыстати зо знижкы на карнет і ідло. По одкрытю потяг буде ходил кажду суботу до 26. лютого/фебруара, окрем суботы 8. січня/януара.

Важне одкрытя лодзіньскых науковців

Ґрупа науковців з Лодзіньского Університету доконала наконец минулого рока важне одкрытя. Томаш Мамос, Міхал Ґрабовскій і Кжыштоф Яжджевскій нашли жыючый м.ін. в потоках Низкого Бескіду новый ґатунок ракоподібных. В чест писменника Анджея Стасюка, жебы упамятнити його назвиско не лем в культурі, але і природі Низкого Бескіду, де прожыват, назвали іх GAMMARUS STASIUKI. За науковцями, створіня тоты роздрібняют і обрабляют листя, котре впало з дерев, і дают можливіст находячій ся в них материі зас засилити «круг жытя». Ракоподібны жыют в потоках Східніх Карпат в Польщы, Словациі, Украіні і Румуніі.