Сумар дня на 3. марця 2025 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 3. марця 2025 р.

Подля ґміны Устя Рускє будова видоковой вежы на Св. Горі Явір то добра думка

Два тыжні тому першый раз інформували сме вас о тым, што Надлісництво Лося хоче вознести видокову вежу на самым вершку Св. Горы Явір, выже каплиці і будуваной церкви. Окрем того попри вежы мают зробити пленерову експозицию посвячену барскым конфедератам. Статя поміщена на нашым сайті лем.фм выкликала міцне порушыня в сіти і великій спротив серед лемківской соспільности, як і церковных власти. До війт ґміны Устя Рускє высланы были звіданя о становиско в справі будовы вежы. Як подала в одповіди війт Ева Ґарбовска-Ґура, локализация плянуваной вежы «не нарушат духового характеру місця обявлінь на Св. Горі Явір». Позитивно однесла ся і до стежкы о конфедератах. Надлісництво Лося з партнерами старают ся о фінансуваня з проґраму Інтерреґ Польща-Словация 2021-2027, жебы зреализувати проєкт «Підтриманя історичных традиций і свідомости природничой спадковины на польско-словацкым пограничы». Серед заплянуваных ініциятив єст выбудувати аж три видоковы вежы: на Горі Явір (Надліснитво Лося), на горі Шубениця в Тыличы (Ґміна Крениця) і в околицях Бардийова (Словацкы Державны Лісы). Видокова вежа в Тыличы має навязувати стилистиком до стражничой вежы барскых конфедератів. Веце на тоту тему чытайте в дописі на нашым портали.

Не признано середків на консервацийны працы в лемківскых забытковых церквах

Міністерство Культуры і Нацийональной Спадковины признало дотациі в рамках І набору проґраму «Охорона забытків» 2025. Серед закваліфікуваных до проґраму забытків нашла ся церков св. Архістратига Михала в Полянах, дофінансуваны будут ратунковы діяня обнимаючы ремонт даху. На жаль, дотациі не были признаны на консерваторскы і ремонтовы працы в другых лемківскых забытках: православній церкви Покровы Пресвятой Богородиці в Ждыни, грекокатолицкій церкви святых Космы і Даміяна в Тыличы, православній церкви св. Архістратига Михала в Перегримці, православній церкви св. Ап. Лукы в Ліщынах, православній церкви Архістратига Михала в Реґєтові, грекокатолицкій церкви Перенесіня мощы св. Миколая в Королику Волошскым, православній церкви Роджества Пресвятой Богородиці в Розділю, церкви святых Космы і Даміяня в Шквіртным, церкви Успіня Пресвятой Богородиці в Андриівці, церкви святых Космы і Даміяна в Бересті, церкви св. Димитрия в Чарній, церкви Архістратига Михала в Жеґєстові, церкви Рождества Пресвятой Богородиці в Завадці Рыманівскій, церкви св. Димитрия в Щавнику і церкви св. Параскєвы в Чырній. Середків в рамках проґраму не отримат тіж православна катедра Рождества Пресвятой Богородиці во Вроцлаві, на посліній етап консерваторскых і реставраторскых прац при цегляных стінах та малюнках проф. Юрия Новосільского, ани православна церков Воздвижыня Честного Креста в Рудній на дальшу консервацию елевациі. Полный список внесків находит ся на сайті міністерства. В одповіди на чысленны звіданя на сайті явила ся інформация, што процедура розсмотрюваня внесків была закінчена, а буджет в цілости роздиспонуваный.

Русиньскій Книжковий Фестіваль в Пряшові

В найблизшый четвер 6. марця в Музею Русиньской Культуры в Пряшові пройде Русиньскій Книжковый Фестіваль, в рамках котрого презентуваны будут новы русиньскы выданя. Выслухати буде мож прелекцию літературознавці Валерия Падяка до темы «Русиньскы великаны». Падяк зверне увагу на три особности і ювілєі – 190 років од народжыня Анатолия Кралицкого, 160 років од смерти Александра Духновича, і 50 років од смерти Олены Мандич-Шіналі. Початок о 16.00 год.