Сумар дня на 3. марця 2022 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 3. марця 2022 р.

Недожытый ювілей Павла Стефановского

Кєд бы жыл – днес святкувал бы 90. річницю народин. Споминаме на недожытый ювілей Павла Стефановского, вірного сына Лемковины. Вродил ся він 3. марця 1932 р. в Білянці. Был вызначным діячом лемківской культуры, писменником, журналистом, етноґрафом, політиком і громадскым діячом. В рамках акциі «Вісла» был выселеный на Нижній Шлеск. В 1956 р. заанґажувал ся в соспільну діяльніст. Намагал ся основати соспільну орґанізацию, яка бы репрезентувала інтересы Русинів в Польщы. В 1959 р. вернул на Лемковину. Был єдным з ініцияторів будовы устяньского памятника в чест партизантам з Лемковины і «добровольцям». Был інструктором танця в ансамбли Лемковина та долголітнім конферансиєром. Спілорґанізувал першы «Лемківскы Ватры». Під конец 80. років ХХ ст. покликал Громадяньскій Круг Лемків в Польщы «Господар», котрый в 1991 замінил в політичну партию Русиньскій Демократичный Круг Лемків «Господар». Павел Стефановскій вмер 31. марця 2021 р. Як інформувало Стоваришыня Лемків, тогорічна Лемківска Творча Осін має ся одбыти в Білянці і буде посвячена як раз памяти Стефановского.

Засіданя МО Руской Маткы. Михайло Фейса кандидатом на председу

В неділю, 27. лютого/фебруара, одбыло ся засіданя Містной Орґанізациі Руской Маткы в Коцурі, в Сербіі. На засіданю бесідуваны были пункты з засіданя Світовой Рады Русинів, котре одбыло ся попередній ден в румуньскым Переґу Маре. Проф. Михайло Фейса так само бесідувал о результатах візиты в Інституті Русиньского Языка і Культуры Пряшівского Університету і о рыхтуваню презентаций книжкы «Мала істория Русинів» од Івана Попа, яка лем недавно вышла в войводиньскым вариянті русиньского языка. Фейса представил і найновійшы публикациі Русинів карпатского реґіону. На стірчы бесідувало ся і о тым, же Містна Орґанізация Руской Маткы буде на выборчій громаді той орґанізациі, яка одбуде ся 5. марця в Рускым Керестурі, пропонувала за нового ведучого як раз Михайла Фейсу. Фейса, в припаді його выбраня, змінил бы на тій посаді долголітнього ведучочо Дюру Папуґу, котрый был даякій час і председом Світовой Рады Русинів, тепер є членом рады за Сербію.

Уж о хвилю пряшівска выстава о Лемках

Уж о пару дни в Музею Русиньской Культуры в Пряшові буде одкрыта выстава посвянена Лемкам, Русинам – жытелям Лемковины. Як інформуют орґанізаторы, выстава буде ся находила в змодернізуваных просторах в Музею. Має она вказати на жытя Русинів на Лемковині до часів ІІ світовой войны, але і траґічну дальшу долю, повязану з выселінями до Совітского Союзу, пак в рамах акциі «Вісла» в 1947 на понімецкы землі повоєнной Польщы. На выставі не бракне і елементів, якы будут засвідчати про пробы лемківского возроджыня перед 1989 р., а і дальшы діі Русинів уж в демократичній Польщы. Будут презентуваны цінны документы і фотоґрафіі представляючы важны подіі і особы з лемківского руху. Выстава буде доступна до кінця мая тр. Музичным гостьом вернісажу має быти Сусанна Яра.

Місто Ґорлиці закликує деклярувати принятя біженців

Припоминаме, што Уряд Міста Ґорлиці просит вшыткых, котры рішыли дати поміч втікаючым перед войном жытелям Украіны в формі мешканя, зголосити тот факт до Уряду Міста. В зголошыню треба подати такы інформациі як імено і назвиско, дату перекрочыня границі, місце побыту і дату, коли біженці были приняты, документ і телефонічный контакт до того, хто дає поміч з мешканьом. Готовый формуляр находит ся на сайті ґорлицкого повіту. Як інформує Уряд, створіня списку місц, в котрых находят ся біженці, дозволит запевнити ім не лем безпеку, але тіж одповідню медичну опіку, а в дальшій часовій перспективі доступ до едукациі для наймолодшых.