Сумар дня на 3. лютого/фебруара 2020 р

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 3. лютого/фебруара 2020 р.

Што раз ближе довершыня ініциятивы Minority SafePack

В середу, 5. лютого/фебруара 2020 рока, леґісляцийны внескы Ініциятивы Minority SafePack будут представлены Европейскій Комісиі в Бруксели. Minority SafePack єст пятом успішном европейском соспільном ініциятивом. Зобрала она аж 1 128 385 декляраций підпоры, посвідченых 28 членьскыма державамы Европейской Уніі. Ініциятива має на ціли промувати права нацийональных і языковых меншын та забезпечыти іх охорону в Европейскій Уніі. Ініциятиву SafePack буде репрезентувал на стрічы Громадяньскій Комітет, Президия Федеральной Уніі Нацийональных Меншын (FUEN) та ґрупа медженародных експертів. Делеґация представит Европейскій Комісиі акуратны леґісляцийны внескы основаны на ініциятиві.

Обводниця для Крениці

Крениця потрібує обводниці. То факт. Курортне місто од років має проблем з автомобільном комунікацийом. Причынят ся ґу тому великє чысло туристів, як і тото, што через ціле місто іде лем єден головный пут. О плянах побудуваня додатковой дорогы – обводниці, інформуют креницкы самоурядовы власти. Oбводниця то стратеґічна інвестиция для цілого міста. Напевно складала бы ся она з вельох етапів і тырвала пару років. Проблематичны сут головно дорогы улиц Пілсудского і Здройовой. На них найчастійше являют ся коркы. Власти хочут створити сіт альтернативных доріг як раз для тых двох головных. В плянах єст тіж будува получыня медже селом Розтока Велика, Солотвинами і Чорным Потоком на полудньовым краю міста. Бургомайстер бесідувал уж з властями сусідньой ґміны Лабова. Треба змінити студиюм просторового заґаздуваня, як іде о получыня з Розтоками. Інвестицийны пляны міста в тій обшыри не сут новы. О будові обводниці для Крениці думано уж перед войном. Єст она барз потрібна. Причыном сут коркы, найвекшы все в туристичным періоді, зимом і літом. Головный пут Крениці то част воєвідской дорогы но. 981. Част з плянуваной дорогы мала бы вести через лісы.

Костел в Тыхах памятником. Новосільскій охороненый

Тыскій костел св. Духа был вписаный в реґісетр памяток шлезского воєвідства. На вынятковіст святыні зложыли ся таланты двох творців – архітекта Станіслава Нємчыка та маларя і іконописця Юрия Новосільского, якы получыли елементы ріжных традиций. В середині костела находят ся іконы Юрия Новосільского. Написал іх в роках 1982-1987 і тым самым завершыл близко 60% своіх початковых плянів. «Особливістю єст основа поліхроміі в Тыхах – чудова боазерия. На такым дереві то ся властиві малює само, зато што дає оно при сонечній хвили такій фон, якій являт ся подібным до того в костелі в Палермо, ци костелі св. Марка в Венециі» – писал Новосільскій рік по завершыню робіт в Тыхах.

Лучыт іх любов до гір

Стоваришыня Рес Карпатіка істнує уж 4 рокы. Было одкрыте з ініциятивы др. Яна Склодовского. Членів лучыт любов до гір. Не лем польскых, але тіж чешскых, словацкых, украіньскых, мадярскых, румуньскых і сербскых. Польскы любителі Карпат барз цінят і Лемковину. Стоваришыня своіма заінтересуванями і діяльністю обнимат і Низкій Бескід. Стараньом віцепрезеса стоварышыня Вітольда Ґжесіка была одреставрувана церковна дзвінниця в Полянах Суровичных. Коли закінчыт ся процес реновациі, на дзвінницю верне і старый дзвін.

Музей Дворы Карвациянів і Ґладышів в Ґорлицях з новыма обєктами

«Одкрыты музеі» то першый партнерскій проєкт з польско-словацкого погранича, котрый комплексово, модерно і при схоснуваню результатів соспільных досліджынь, одповідат потребам неполносправных осіб. В його рамках зроблена буде м.ін. модернізация, розбудова і консерваторскій ремонт музейных обєктів та іх околиці з перезначыньом на сенсоричны і едукацийны зaгороды як новый культурно-туристичный продукт. Плянуваны сут тіж новы выставы. Проєкт єст фінансуваный в рамках Трансграничного Проґраму Інтерреґ V-A Польща-Словация на рокы 2014-2020. Лідером проєкту єст Музей Дворы Карвациянів і Ґладышів в Ґорлицях, а партнерами сут: по словаскій страні – Оравскій Музей Павла Оршаґха Гвєздослава в Дольным Кубіні, Липтовскій Музей в Ружомберку, а по польскій страні – Округовый Музей в Новым Санчы, Надвісляньскій Етноґрафічный Парк в Выгєлзові і Замок Липовец, Оравскій Етноґрафічный Парк в Зубжыци Выжній та Містецкій Дім Культуры в місті Чеховіце-Дзєдзіце.