Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 3. червця/юнія 2022 р.
Сут наступны середкы на унешкодливліня токсичных одпадів в Ґорлицях
Проблем токсичных одпадів з обшыри бывшой Рафінериі Нафты Ґлімар в Ґорлицях дале вертат в бесідах власти міста. Кінцьом 2021 р. з бывшой Рафінериі вывезено більшіст складеных там токсичных одпадів, котры были одповідньо унешкодливлены. Більшіст, але не вшытко, бо як вказали ґеодезийны і кількістны досліджыня проведены кінцьом 2021 р., токсичных одпадів може быти аж о 40% більше, як здавало ся на початку, а цілістный кошт унешкодливліня одпадів буде вымагал наступных фінансовых підпір. З той причыны Місто Ґорлиці зачало стараня о додатковы фінансы. Як і в посліднім році, так і тепер місто отримало дотацию з Державного Фонду Охороны Середовиска і Заряджаня Водныма Ресурсами в Варшаві, котрый початково передал понад 40 млн зл, а по пілрічным стараню доложыл дальшых 20 млн зл. Решту покрыє пожычка з Воєвідского Фонду Охороны Середовиска і Заряджаня Водныма Ресурсами та середкы з буджету міста.
Можете уж прочытати новый номер часопису «Маґура»
Вышол черговый другій в тым році номер часопису «Маґура». Прочытате в ним м.ін. о ліквідуваню рослинных інвазий ци новій едукацийній оферті парку пн. «Ход на Спацер». В середині находит ся тіж обшырна бесіда з Станіславом Криціньскым, істориком і знавцьом краєвидів Низкого Бескіду, автором кижкы «Світ Лемків». Інтервю дополняют архівальны знимкы Криціньского, вказуючы Лемковину з 80. років. Як все, на послідній стороні найдете забаву для діти і дорослых з неочывидным розвязаньом. Часопис «Маґура» доступный єст до побраня на офіцияльным сайті Маґурского Нацийонального Парку. Єдночасно мож тіж придбати друкувану «Маґуру», напримір в сідибі Маґурского Нацийонального Парку в Крампній.
Ансамбль Рутенія одсвяткує ювілей 10. річниці свого істнуваня
Припоминаме, же уж в тым тыжни, в суботу 4. червця/юнія, ансамбль Рутенія з Братиславы одсвяткує ювілей 10. річниці свого істнуваня. Подія одбуде ся в Домі Культуры Zrkadlový háj в Братиславі. З той нагоды ансамбль зрыхтувал новый танцювально-драматичный спектакль пн. «Хырбетом ґу горам». Пєса поведе публику через важны подіі першой половины ХХ ст., котры мали основне влияня на долю Русинів. Режысером ай автором сценария єст Петро Медвідь. Попри драматичній верстві представліня, ансамбль запрезентує танцювальны і музичны формы з русиньскых части пілнічно-східньой Словациі та Підкарпатской Руси, де од віків прожывают Русины. По головным представліню пройде премєровый выступ дітячого ансамблю Рутенячык. Торжественна подія пройде при присутности гости з культурного і соспільного жытя на Словациі, представників русиньскых орґанізаций зо Словациі і інчых держав та членів Світовой Рады Русинів. Покровительство над подійом обняла президентка Словацкой Республикы Зузанна Чапутова. Мотузок до придбаня білетів найдете в статі на нашым портали.
Утрудніня на дорозі в Кобылянці
Староство Повітове в Ґорлицях поінформувало, што днес, 3. червця/юнія, вылучено цілком з руху част повітовой дорогы з Ґорлиц до Домініковиц на одтинку в Кобылянці. В звязку з аварийом перепусту, днес будут там ведены необхідны направы. Закрытя тырват од 8.00 до 17.00 год, а на місци працівникы інформуют о можливых обіздах по околичных дорогах.