Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 27. жолтня/октобра 2019 р.
Meнше грошы на меншыны
Нацийональны і етнічны меншыны вельократно сиґналізували, же пінязів з державного буджету єст за мало. Але можливе єст, же на проєкты, маючы на ціли охорону, захованя і розвиток культуровой достоменности меншын в 2020 році, передане буде іщы меньше. В буджеті на 2020 рік Рада Міністрів заплянувала зменьшыня выдатків народны і етнічных меншыны о 1,5 млн зл зрівнуючы з текучым роком. В 2019 році спільный буджет на вшыткы меншыны в Польщы обнимал 16 мілийонів, а в році 2020 заплянувано лем 14,5 мілийона злотых. О плянах уряду бесідувано в середу вчас засіданя Спільной Комісиі Уряду та Нацийональных і Етнічных Меншын. Меншынова сторона в комісиі підняла рішыня, в котрым апелює затримати ограничаня середків з буджету державы та выпрацуваня стабільного моделю жытя культурального меншын в Польщы. Подля творців документу, пляны зменьшыня середків можут вести втратити шансы досягніня Польщом европейскых стандардів в области охороны меншыновых прав.
Місто Ґорлиці высоко в ранкінґу
Місто Ґорлиці заняло барз высокє 26. місце посеред 864 містецкых і містецко-сельскых ґмін в Ранкінґу Самоурядів ґазеты „Rzeczpospolita”. В сопоставліню оцінюваных было веце як 2 тисячы єдиниц територияльного самоуряду. Ранкінґ ґазеты «Rzeczpospolita» єст в Польщы узнаваный за єден з найбарже престіжных і певных. Обнимат він вшыткы ґміны і міста (выключаючы з листы столичну Варшаву) і дозвалят вказати на тоты самоуряды, котры найліпше дбают о свій зрівноваженый розвиток. Катеґориі сут три – міста на правах повіту, містецкы і містецко-сельскы ґміны та сельскы ґміны. Правила ранкінґу уставлят незалежна капітула, котрій проводит бывшый премієр РП проф. Єжы Бузек. В тогорічній едициі клясифікациі подданы были діяня самоурядів за 2018 рік. Влони, коли під увагу браны были даны з 2017 рока, Ґорлиці заняли 201. позицию в ранкінґу. Так великій скок свідчыт о штораз барже динамічным розвитку міста, а тіж о ефективній реалізациі выбраных ціли.
Скорше до Камюнкы
По двох роках і пятьох місяцях робіт, полученый остал єден з тунелів будуваной трасы S7 в сторону Нового Торгу, під малым Любньом. В середу стрітили ся екіпы, котры долбили го з обох сторін. Новый тунель має 1922 метры. Єдночасно будуваный єст другій тунель, котрым буде мож поіхати в сторону Кракова. То найдолшый тунель в Польщы, єден з двох рівнолеглых, якым буде мож доіхати до пути Via Carpathia, зъєднуючого Литву з Ґрецийом, пересікаючого Білорусь, Польщу, Словацию, Мадяры, Румунію, Болгарию, Босню і Герцеґовину та Сербію. Нововыбудуваным тунельом, ідучы з пілночы Польщы, найскорше можеме достати ся напримір до русиньского села Камюнка. Міністер інфраструктуры Анджей Адамчык поінформувал, што тунель, як і ціла дорога єкспресова С7, як тіж рівнолегла Via Carpathia, то будут найбезпечнійшы дорогы, выпосажены в модерны системы стеруваня та повідамляня шоферів о проблемах на дорозі. Польща являт ся пятом державом в Европейской Уніі з найвекшом кілкістю експресовых доріг і автострад.
Медведі іщы активны
По першых тогорігных приморозках част звірят повинна уж входити в зимовый сон, але вельо з них остає іщы активныма. Фурт активны сут іщы медведі. Дале громадят они енерґетичны запасы пред зимовым сном. Актуальні, медведі мож стрітити головні в Бєщадах і Низкым Бескді; жыє гев такой 90% польской популяциі медведя барнастого. В зимовый сон медведі входят, коли на земли лежыт высока верства снігу і через вельо ночы термометры вказуют низку, мінусову температуру. Медведі являют ся найнебезпечнійшыма драпіжниками в Польщы. На зиму поховали ся уж салямандры і мышпергачы. Змыі і гады Ескуляпа прібуют іщы імати послідні сонечны промені. Скоро єднак сховают ся під земльом, одкале выйдут аж на яр.