Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 28. лютого/фебруара 2020 р.
Ци в Ґорлицях побудуют спалярню смітя?
Вертат справа побудуваня спалярни смітя. В понедільок 24. лютого/фебруара фірма Емполь зложыла в Ґорлицкым Старостві документы і процедура, котра буде могла довести до здобытя через фірму позволіня на будову, зас рушыла. В минулым році ся тото не повело. Тепер в ґорлицкій базі Емполь діє єдна з невельох в Польщы леній продукциі альтернативного палива з пальной фракциі смітя. То оно бы мало быти паливом для спалярні. Такой недалеко діє тіж сортовня смітя та пункт селективного збераня смітя. Вознесіню спалярни протиставлят ся м.ін. част жытелів на челі з містецком радном Люцином Ямро. Марек Цьвіклік одповідальный за інвестициі в Емполю, бесідує, што уж тепер в Ґорлицях продукуваный є коло 70% потрібного до спалярні всаду, а решта мусіла бы доіхати. Річні інсталяциі мала бы перерабляти на енерґію і електрику коло 100 тис. тон вступні обробленого смітя. Цьвіклік додає, што спалярня дала бы 65 новых місц роботы і могла бы ся причынити до обнижыня ціны за вывозіня смітя.
В Креници взновили роботы над будовом бобслейово-санко-скелетонового тору на Парковій Горі
24. лютого/фебруара в Креници бесідували про актуальный стан робіт над взновліньом будовы бобслейово-санко-скелетонового тору на Парковій Горі, котрый бы был штучні мороженый. На стрічы присутны были представникы міста та Польского Союзу Санковых Спортів. Будова тору была затримана в 2009 році. Бургомайстер Пьотр Рыба поінформувал, што формально-правны роботы звязаны з обновліньом будовы ідут згідні з гармоноґрамом, Рада Міста єст прихыльна, а проєктове бюро буде мусіло такой лем зактуалізувати архітектонічный проєкт. На закінчныня поінформувал о першых порядковых роботах в сліді старого натурального санкового тору, котрый на яр будут мочы схоснувати м.ін. гірскы біциґлисты. Плянує ся побудуваня новых парінґовых місц, заавансуваны сут тіж концепцийны роботы над будовом обводниці міста, котра одведе з центра і околиц плянуваного тору надмірный мобільный рух. Представникы Польского Союзу Санковых Спортів поінформували, што будову підперают і оферуют вшелеяку поміч зо стороны Світовой Санковой Федерациі.
Желізницьовы перевози в реляциі Краків-Ясло та Новый Санч-Ясло дофінансуваны
Вчас 19. сесиі соймику, 24. лютого/фебруара, радны підкарпатского воєвідства занимали ся м.ін. дофінансуваньом пасажерскых перевозів в реляциі Краків-Ясло та Новый Санч-Ясло. Конечно радны схвалили, што уділюют в 2020 році з буджету підкарпатского воєвідства фінансову поміч в формі дотациі для малопольского воєвідства в высокости 50 тис. зл. То самоуряд малопольского воєвідства єст орґанізатором перевозів на трасах з Ясла до Кракова і з Нового Санча до Ясла, а одтинок по підкарпатскій части підлігат фінансуваню через Самоуряд Підкарпатского Воєвідства. Остаючы іщы в темі желізниці – Малопольска Желізниця зрыхтувала специяльну оферту для осіб, котры реґулярні оддают кров, є то Малопольскій білет для Заслуженых Почесных Давців Кырви. Особы, котры оддали уж 15 (жены) або 18 (мужчыны) літрів кырвы можут купити добовый білет за 1 злотый, а місячный за 10 зл. Білеты дозваляют на нелімітуваны переізды Малопольском Желізницьом на обшыри Тарнів, Крениця, Ясло, Вєлічка, Закопане та Краків Летовиско.
Ерделій во Львові
През місяц од 3. марця до 4. квітня/апріля буде вказувана в Нацийональным Музею ім. Андрия Шептицкого во Львові выстава єдного з найславнійшых русиньскых малярів – Адальберта Ерделія. Артиста был основательом підкарпатской малярской школы, разом з інчым русиньскым малярьом Йосифом Бокшайом заложыли в Ужгороді Публичну Школу Малюваня, котра выховала дальшы поколіня русиньскых малярів. Ерделій был постімпресийоністом, мастером портрету. Через пару років жыл в Парижы. Творы Ерделія іщы за його жытя вказуваны были в вельох европейскых метрополиях – в Римі, Парижы, Венециі, Неаполи, Мілано, Бруксели, во Відни, Варшаві ци Будапешті. Адальберт Ерделій жыл в роках 1891-1955. Вмер в Ужгороді.