Сумар дня на 27. жолтня/октобра 2021 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 27. жолтня/октобра 2021 р.

Будут грошы на басен і лямпы

До малопольскых самоурядів піде на інвестициі 2 млд зл, з чого веце як 161 млн на задачы малопольского воєвідства в рамках Урядового Фундушу Польскій Порядок. До міста Ґорлиці трафит близко 15 млн зл. Завдякы Проґрамови Стратеґічных Інвестиций Ґорлиці ґрунтовні выремонтуют одкрыту купальню та змодернізуют освітліня. Кошт першого етапу ремонту басену то близко 10 млн зл. Близко 5 млн зл буде презначене на змодернізуваня дорогового освітліня на обшыри місита, зо схоснуваньом світла типу LED i інтеліґентного стеруваня. Выміна освітліня має не лем поправити безпеку жытелів, але задбати о середовиско через зменшене запотрібуваня на електрику завдякы выміненым лямпам.

В Празі пройде 20. стріча нацийональных меншын получена з конференцийом

В Празі 4. листопада/новембра одбуде ся 20. стріча нацийональных меншын получена з конференцийом пн. «Рефлексиі і перспективы нацийональных меншын». Подія пройде в Новій Будові Нацийонального Музею, а орґанізувана є Головным Містом Прага вєдно з Домом Нацийональных Меншын в Празі та Нацийональным Музейом. Конференция буде мала два блокы: Людскы права в контекстах та Блок Академіі Нацийональных Меншын: візиі і рефлексиі. Аґата Пілатова, Русинка з Ужгорода, новинарка і публицистка выголосит реферат пн. «Підкарпатска Русь і Русины як жыва тема. Істория і сучасніст. Науковці, публицисты, студенты, соспільство». Другом русиньском прелеґентком буде Люба Кральова, директорка Словацкого Нацийонального Музею – Музею Русиньской Культуры в Пряшові. Тота одпрезентує тему «Русины на Словациі в трансформацийных процесах по 1989 році (специфічны проблемы языковой і нацийональной саморефлексиі)». По науковій части одбуде ся культурный проґрам в цілости посвяченый штуці нацийональных меншын Чешской Республикы, а тых є гын узнаных державом 14, м.ін. Ромове, Хорваты, Грекы, Вєтнамці, Полякы і Русины.

Візита Йоана Павла ІІ (…) в Марияповчы была великым імпульсом про східні католицкы церкви

Як подає Пресовый Центр Кошыцкой Єпархіі (TSKE) в днях 21. і 22. жолтня/октобра в стародавным грекокатолицкым путницкым центрі – в Марияповчы, одбыла ся конференция з нагоды 30. річниці візиты папы св. Йоана Павла ІІ. На подіі выступили представникы церковного, общественного і політичного жытя з Мадяр, Словациі, Украіны, Румуніі і Польщы. Св. Йоан Павел ІІ пришол до Марияповчы на стрічу з грекокатоликами в неділю 18. серпня/авґуста 1991 рока в рамках свойой апостольской візиты в Польщы і на Мадярах. Як мож почытати в інформациі TSKE, вшыткы реферуючы згодили ся, што візита Йоана Павла ІІ перед тридцетьома роками в Марияповчы была великым імпульсом про східні католицкы церкви того реґіону, котры по періоді комуністичной персекуциі, зачали ся свобідні розвивати. В рамках споминовой подіі помолили ся і вечырню, вчас котрой до базилікы в Марияповчы зложыли мощы блаженного єромученика Теодора Ромжы і блаженного єромученика Павла Петра Ґойдича.

Перерва перед зимовым сезоном

Іщы лем пару днів мож схоснувати ґондольову колейку і видоковый тарас 360 на Креницкій Яворині. Од 2. листопада/новембра тота туристична атракция буде заперта на місяц. Причыном є технічный перегляд перед стартом лыжного сезону. Провіріня вшыткых елементів обєкту потырват до 10. грудня/децембра. Одкрыта од серпня/авґуста того рока видокова плятформа 360 тішыт ся великым заінтересуваньом. Видно з ней Низкій Бескід, Бєщады, Рівну Полонину на Украіні, Черхівскы Горы на Словациі, Низкы і Высокы Татры, з найвысшым верхом Словациі – Ґерляхом. Видно і Бєльскы Татры, Західні і Малы Пєніны. Положена на высокости 1122 м н.р.м. плятформа спричынят, што видокы заперают дых. Плятформа доступна єст цілый рік і єст достосувана для непелносправных осіб.