Сумар дня на 27. липця/юлия 2022 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 27. липця/юлия 2022 р.

2023 рік Роком Юрия Новосільского

Сойм Польской Республикы в специяльным схваліню принятым вчас посліднього засіданя рішыл 2023 рік Роком Юрия Новосільского. Припадат товды 100. річниця народин того выдатного маляря, теоретика штукы, педаґоґа, філософа, реліґійного думателя, уважаного за єдного з найвыдатнійшых сучасных писателів ікон. В схваліню послы припомнули, што артиста, якій векшіст жытя звязаный был з Краковом, то єдна з найвыдатнійшых персон сучасной культуры в Польщы. В документі вымінили обшыри, в котрых ся реализувал – при малярстві, рисунку, то тіж артистична педаґоґіка, діяльніст для промоциі і підпераня штукы, а тіж зазначыли, што был автором вельох текстів о кумшті і вірі. Зробил выпосажыня і поліхроміі інтерєрів чысленных православных, грекокатолицкых і римокатолицкых храмів. В творчости о світскым характері брал з осягнінь аванґардовой штукы і традициі візантийского малярства. Його штуку до днес узнают за унікатове явиско, што лучыт сферу сакрум і профанум. Новосільскій брал себе за Лемка, што – як подає о. Папроцкій, близкій приятель артисты – все підкрислял в даваных інтервю і бесідах.

Сыры, алькоголь, выробы з дерева, скоры…

Стоваришыня Pro Carpathia орпацувало рапорт о найважнійшых карпатскых продуктах, іх продуцентах і можности іх підперти в выбраных карпатскых державах, значыт в Польщы, Словациі, Чехах і Украіні. Рапорт зробили з диспозициі фундациі New Direction в Бруксели. Як подал Томаш Поремба, посол до Европарляменту, в Евросоюзі ведут одкрыту борбу медже реґіонами, жебы локальны продукты были як найліпше промуваны. Пояснил, же мало хто знат, якій потенциял мают Карпаты. Цілю рапорту было прецизийні описати тот потенциял і зідентифікувати найважнійшы карпатскы продукты, котрыма сут і продукты до ідла, як і інчы річы, як напр. деревяны выробы, облечыня, выробы зо скоры. Кєд іде о выробы до ідла, то експерты за характеристичны для Карпат подали, што сут то тоты, што звязаны з традициями ґаздуваня в гірскій обшыри, головні на базі локальні управляных і легко доступных комперів, зерна, кашы, квашеных продуктів. Дале вымінили сыры, а на третім місци алькоголь. Полный рапорт доступный є на сайті фундациі New Direction.

Ґалицийскє Місточко номером 1

Ґалицийскє Місточко в Новым Санчы заняло 1 місце в загальнопольскым конкурсі Топ Атракциі 2022 в катеґориі Музеі і скансены. Голосами інтернавтів выпередило хоц бы Копальню Золота в Золотым Стоку. Тогорічна едиция плебісциту была рекордова, бо разом было 64 тис. голосів. Інтернавты выбрали выграных осмох катеґорий: Новости і одкрытя, Паркы розрывкы, Родинна рекреация, Природничы азилі, Горі і верхы, Атракцийны місцевости і споминана – Музеі і скансены. Сусідній Тарнів здобыл 1 місце в катеґориі Атракцийны місцевости. Конкурс Топ Атракциі орґанізуют од 2012 рока, жебы заінспірувати до подорожы, але і жебы дати можливіст заістнувати як найвекшому чыслі цікавых місц в ріжных реґіонах Польщы. Плебісцит орґанізує сайт PolskieSzlaki.pl во спілпрацы м.ін. з Польском Туристичном Орґанізацийом.

Што з Лемками?

Припоминаме, што Карпатскє Товариство просит на дальшу стрічу з циклю «Карпатскых Стріч онляйн», тым разом посвячена буде Лемкам. Стрічу пн. «Лемкы днес – медже заником окремости а ревітализацийом культуры» вела буде др габ. Олена Дуць-Файфер. В своій прелекциі представит дві головны тенденциі в культурово-достоменностьовых процесах: асиміляцийну, яка на два способы веде до занику ріжниц в однесіню до домінуючых культуровых взірців, і ревітализацийну, яка реализувана єст активныма концепцийныма лемківскыма середовисками. Стріча пройде в інтернетовій формі на плятформі ZOOM 28. липця/юлия о 19.00 год. Трансмісию з подіі мож буде обзерати на плятформі YouTube, а награня пак буде опубликуване на порталю karpaccy.pl.