Сумар дня на 26. жолтня/октобра 2023 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 26. жолтня/октобра 2023 р.

Засідал осінній Собор ПАПЦ

Як інформує вебсайт ПАПЦ, 24. жолтня/октобра під ведіньом митрополиты Савы проходил Св. Собор Єпископів, якій принял рішыня на дальшу част слідуючого рока. В працах собору взяли участ вшыткы владыкы окрем єпископа лодзіньского і познаньского Афанасия, якій не зміг приіхати з причыны здоровля. Собор рішыл в першій черзі зовнішні проблемы. Владыкы дальшый раз выразили непокій з причыны єдности світового православя. Собор підчеркнул, же з великым непорозумліньом принимат рішыня украіньскых власти о делеґализациі Украіньской Православной Церкви. Заєдно владыкы закликуют до дальшой молитвы за мир на Украіні і в Святій Земли, де фурт гынут невинны люде. Дальше рішено внутршіні справы: вызначено м.ін. загальнопольскы збіркы на ремонт дакотрых парохій, м.ін. в Ряшові (червец/юній 2024 р.), Запалові (липец/юлий), в Мальчыцях (серпен/авґуст) і Клоковицях (вересен/септембер будуього рока).

Президент Украіны принял посла Мадяр

27. вересня/септембра президент Украіны Володимир Зеленьскій принял повірюючу грамоту од нового надзвычайного і полноважного посла Мадяр на Украіні Антала Геізера. З той нагоды мадяроязычный порталь Kárpátalja hetilap (Підкарпатскій тыжденник) опубликувал в тых днях з новым послом інтервю, котре было зроблене вчас його першой офіцияльной візитациі закарпатской области Украіны в днях 11.-12. жолтня/октобра. В споминаным інтервю был положеный м.ін. вопрос о правах нацийональных меншын. Геізер признал, што сам є представником єдной з нацийональных меншын, котры офіцияльно сут вызнаны на Мадярах – німецкой. Новый полноважный посол Мадяр на Украіні потвердил, же хоче представляти на Украіні права меншын на основі особистого досвіду. Спомнул, же не розуміє, чом в державі з населіньом, наприклад 40 мілийонів жытелів, громаду зо 150 тис. люди принимают неґативно або як неприятеля.

Польковицкій Університет Третього Віку

Близко 180 студентів-сеніорів зачало в Польковицях студия на Університеті Третього Віку. Інвавґурация нового академіцкого рока прошла як раз в тых днях на авли Учельні Яна Выжыковского. Студенты-сеніоры зачали занятя під оком новой координаторкы. Серед тогорічных студентіх сут такы особы, якы од років берут участ в занятях, але сут тіж дебютанты. Діяльніст польковицкого Університету Третього Віку є фінансувана з ґмінных середків. З рока на рік заінтересуваня сеніорів є штораз більше. Студенты заанжаґуваны в діяльніст університету, а тіж репрезентуючы ґміну вчас ріжных важных подій, были выріжнены бургомайстром Польковиц Лукашом Пузнєцкым і др Тадеушом Кєжыком, ректором Учельні Яна Выжыковского.

Русиньскы книжкы на торгу в Бельграді

Од 21. до 29. жолтня/октобра проходит 66. річник Медженародного Торгу Книжок в Бельграді. Традицийно сут на ним презентуваны і русиньскы выданя, котры приготовили Русины з Войводины. Новы русиньскы публикациі были одпрезентуваны в понедільок 23. жолтня/октобра двома выдавництвами – Рускє Слово і Завод про культуру войводиньскых Русинів з Нового Саду. Промоция книжок проходила в презентацийным пункті, котрый на торгу має Покраіньскій Секретарият про культуру, публичне інформуваня і реліґійны ґрупы. Выдавництво Рускє Слово представило досправды свіжы выданя, а не было іх мало. О них бесідували Микола Шанта, Іріна Гарді Ковачевич, Меланія Рымар, Блажена Хома Цветкович, Сашо Палєнкаш, як і шеф Руского Слова Борис Варґа. Завод про культуру войводиньскых Русинів презентувал на торгу в Бельграді Анґлийско-руски словнїк професора Михайла Фейсы і колективу. Як раз Фейса вєдно з директором Заводу Сашом Сабадошом на презентациі бесідували о значыню той публикациі, котра є вызначном для русиньской лінґвістикы.