Сумар дня на 26. квітня/апріля 2022 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 26. квітня/апріля 2022 р.

Посольство з нагоды празднуваня Пасхы Христовой 2022

Велика част нашой русиньской соспільности святкує тепер пасхальный час. Посольство з нагоды празднуваня Пасхы Христовой 2022 рока выдал офіцийно і в русиньскым языку Священный Синод Православной Церкви на чешскых землях і на Словациі. За словами єрархів, треба ся намагати шырити навколо себе світло надіі, котру принесло Христове Воскресіня. В Посольстві споминают тіж м.ін. на тото, же многы ся намагают внести до церковного жытя і словника політичны терміны і споры, нацийонализм, нетолеранцию, аґресивніст і остатні соспільны недугы. Підкрисляют, же християне при вшелеякых спорах і конфліктах выберают быти вірныма заповіди Христа – быти з тыма, якы терплят, якых світ уважат за слабых і убогого роду. Просят молити ся, жебы наступны свята Воскресіня Христового пережыл цілый світ в мирі і духовій радости. Мотузок до полного тексту Посольства найдете в статі на нашым портали.

Папа Франциск принял зречыня ся уряду пряшівского архієпископа і митрополиты

Як поінформувало вчера, 25. квітня/апріля, Пресове Одділіня Святійшого Престола, папа римскій Франциск принял зречыня ся пастырского ряджыня Пряшівской Архієпархіі архієпископом і митрополитом Йоаном Бабяком. Єдночасно Вселеньскій Архієрей призначыл владыку Петра Руснака, братиславского єпарху, за апостольского адміністратора sede vacante Пряшівской Архієпархіі. В своім выголошыню ґу абдикациі владыка Йоан Бабяк пише, же сам пожадал папу Франциска о звільніня з посады архієпископа і митрополиты. Пише і, же одходит про покій і добро Церкви, єпископів, священників і вірных. Подає, же дальше буде злученый в молитвах з єпископами, монахами, діаконами і вірныма Пряшівской Архієпархіі. Так само остає злученый з цілом Грекокатолицком Митрополитарном Церквом sui iuris на Словациі.

Тырват будова Via Carpatia

Тырват будова Via Carpatia, важного транспортового коридору, якій лучыт Пілнічну і Полудньову Европу. На обшыри Польщы дорога має рахувати аж і 700 км. В єй скад входят одтинкы експресовых доріг S61, S16, S19 од Будзіска на граници державы через Сувалкы, Білосток, Люблин, Ряшів, Дуклю і Барвінок. Дорога фінально має ся находити на обшыри пятьох воєвідств: підляшского, варміньско-мазурского, мазовєцкого, люблиньского і підкарпатского. Актуально в експлоатациі єст понад 205 км дорогы, а в реализациі понад 280. Одтинок на Підкарпатю має чыслити ок 169 км. З того одданых єст більше як 85 км, в реализациі понад 50, решта єст на етапі рыхтуваня або конкурсу оферт. Шляк Via Carpatia має інтеґрувати транспортовы системы Литвы, Польщы, Украіны, Білоруси, Словациі, Мадяр, Румуніі, Болгариі, Грециі, Хорвациі і Турциі.

Прятаня жыдівского цмонтеря в Ґрибові

Саґа Ґрибів просит на першу акцию прятаня жыдівского цмонтеря в Ґрибові в 2022 році. Як і в минулых роках – до участи просят каждого. Осіню 2021 рока в акциі брало участ понад 40 волонтерів. Як пишут орґанізаторы, то прекрасный вклад жытелів в науку пошаны для дідовизны вельокультуровой ґрибівщыны.

Фот. Ґенеральна Дирекция Державных Доріг і Автострад