Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 25. жолтня/октобра 2019 р.
О. Репела просит на варштаты
З благословліня высокопреосвященнійшого Юрия (Георгія), Арxієпископа Вроцлавского і Щеціньского, Православного Ординария Польского Войска, православна парохія св. Тройці в Любіні буде орґанізувала од 9. до 14. грудня/децембра 2019 р. варштаты писаня ікон, на котры сердечні просит. Іконоґрафічны варштаты сут успішні орґанізуваны уж од парох років на обшыри любіньской парохіі. На науку писаня ікон каждого рока записуют ся діти і дорослы, заінтересуваны розвитком своіх артистичных знань і познаня правил, якы своєрідны для той области штукы. Лекциі сут ведены професийональныма іконознавцями, в тым році прелекциі і вчыня буде вюл знаный в Польщы іконописец Ваньо Григорук. Охочы прошены сут зголосити ся до о. Богдана Репелы, пароха любіньской парохіі.
Церков в Поворознику з системом фоґ
Близко 400 тис. зл коштувал протиогньовый зрашаючый систем фоґ, котрый заінсталювано в лемківскым храмі св. Якова в Поворознику, якій вважаный єст найстаршом церквом в Карпатах. Інформация о пожарі одраз трафлят до стражаків, в тым самым часі влучат ся гашучый систем, штоси в роді гмлы, котра отулят будинок і тым самым дусит оген. О фінансуваня парохія выстарала ся в Міністерстві Культуры і Нацийональной Спадковины. Систем хоронит тіж перед зовнішніма підпалінями, прим. перунами або підпаліньом. Коли сенсоры выкрыют дашто неправильне, інформация іде одраз до дижурного в повітовій коменді протиогньовой стражы. Перед заінсталюваньом систему церков была консервувана, вымінено цілый ґонт. В середині находят ся цінны іконы з XVI i XVII ст. та поліхромія представляюча Біблию Бідных, значыт Писмо Святе для тых, котры 400 років тому не знали писати і чытати. Святыню вписано на Листу Світовой Спадковины Юнеско в 2013 році.
І зимом з Мушыны до Попраду
Желізницьовы получыня з Мушыны до Попраду, котры тішыли ся великым заінтересуваньом вчас тогорічных вакаций, будут одкрыты тіж зимом. Получыня через граничный перехід Мушына-Плавеч было реактивуване 29. червця/юнія, а потяг курсувал в вікенды аж до кінця вакаций. Вказує ся, што Словацка Желізниця звернула ся до Міністерства Транспорту Словацкой Республикы з внеском о дофінансуваня потягу тіж в інчых термінах. Внесок успішні розсмотрено. Закладат ся, што потяг буде курсувал в суботы і неділі од 28. грудня/децембра 2019 р. до 1. марця 2020 р. Потягы мают быти ліпше скомунікуваны зо складами, котры дотерают до Мушыны і выізджают з ней в страну Нового Санча, Кракова і Крениці. А в Попраді трансграничный потяг має быти скорелюваный з получынями Татряньской Електричкы, котра довозит в самы Татры.
Лемківскы фучкы найбарже смакували
В неділю, 20. жолтня/октобра, в Єдлічу медже Яслом а Коросном проходила четверта едиция Кулінарных Змагань. Подія мала характер конкурсу, в котрым взяли участ вшыткы кружкы сельскых ґаздынь з обшыри ґміны Єдліче. Тогорічна едиция проходилa під гослом «Смакы ріжных культур». Стравы мали вказувати вельокультуровіст жытелів підкарпатского воєвідтсва, тых, котры мешкали або дале жыют на тій обшыри. Каждый з кружків зрухтувал єдну страву, яка была оцінювана. Жырі рішыло, што найсмачнійшы были лемківскы фучкы, зрыхтуваны через пані з Містного Кружка Єдліче-Центр, якым веде Мария Войдила. Фучкы то пляцкы з налисникового кіста і квашеной капусты, котры подає ся з квасном сметаном або грибовым сосом. Страва являт ся в розмаітых збірниках з лемківском кухньом. Другє місце занял розгріваючый циґаньскій горнец, а третє – вар з перогами, на якій тіж мож натрафити в переписах на лемківску кухню.