Сумар дня на 25. червця/юнія 2024 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 25. червця/юнія 2024 р.

Малопольска Медженародна Стріча з Фольклором

Власти Малопольского Воєвідства просят на надходячу ювілейну, 10. едицию Малопольской Медженародной Стрічы з Фольклором. Подія буде проходила в днях од 15. до 24. липця/юлия в Кракові, Мисленицях, Нєполомицях і Мєхові. Тогорічній едициі товаришыт госло «Зъєднаны фольклором». Як повіл директор фестівалю, хотят вказати, што культура лучыт, аж і кєд єст ріжна. Того рока на сцені запрезентуют ся ансамблі з 17 держав, м.ін. з Боглариі, Ґрузиі, Гаваів (ЗША), Іраку, Мексику, Сербіі, Турциі і Мадяр. Каждый выступ буде нагодом познати танці, музику ци облечыня, котры сут частю каждой з держав. Орґанізаторы в особливый спосіб хотят целебрувати вписаня полонеза – традицийного польского танця на світову листу нематерияльной спадковины UNESCO, прото участникы фестівалю будут мати нагоду не лем го обзерати в спектакулярній формі, але і самы ся навчыти на єдных з варштатів. Ціліст фестівалю прикрашают ярмакы, концерты і розмаіти варштаты. Не бракне тіж кулінарных атракций.

Час на Лопянку- прелекциі і варштати

Карпатскє Товариство та ґмінный Центр Культуры і Еколоґіі просят до Тисной на подію «Час для Лопянкы». Подія пройде в найблизшу суботу 29. червця/юнія о 10.00 год. в ґмінным Центрі Культуры в Тисній. Цілю стрічы єст дискусия та выміна думок і інформаций о Лопянці. В проґрамі подіі находит ся презентация плянуваных діянь в Лопянці зо страны ґміны Тисна, Надлісництва Тисна, Надлісництва Балигород та Карпатского Товариства. В часі стрічы мож буде тіж послухати споминів і прелекций звязаных з Лопянком. Окремо Карпатскє Товариство просит на другу едицию проєкту «Етноварштаты в Лопянці – каменярскы варштаты». Варштаты пройдут в днях од 26. до 28. червця/юнія. Через вікенд участникы дознают ся про поділ та працу з материялом, будут мати тіж нагоду запознати ся з примірами бывшой каменярской штукы в Лопянці. Зголошыня на варштаты треба переслати до 26. червця/юнія на поданый на сайті Товариства адрес. Варштаты сут дармовы, а чысло участників ограничене.

Жытелі Чыстогорбу одновили крестів і капличок в своім селі

Село Чыстогорб в ґміні Команча святкувало 500 років істнуваня. З той нагоды жытелі з околичных сел рішыли о реновациі придорожных крестів і капличок. Соспільникы очыстили терен вколо памятників та провели основны працы в обшыри реновациі капличок, в тым очыщыня і малюваня крестів. До незалежной ініциятивы жытелів прилучили ся дві фірмы, котры фінансово і материяльні підтримали однову памятників, а реновацию сперло Стовришыня Опікунів Бєщадской Істориі, котре професийні занимат ся одновом капличок і памятників істориі. Завдякы іх помочы вдало ся одновити транскрипциі фундаторів на памятниках та забезпечыти іх на будучы рокы. Самы ініциятори акциі підкрисляют, што капличкы сут частю істориі і бесідуют о бывшых жытелях Чыстогорбу.

В Ропі хотят одкрыти Денный Осередок Спертя та Університет Третього Віку

В ґміна Ропа хотят зорґанізувати Денный Осередок Спертя та Університет Третього Віку. В тій справі самоуряд хоче аплікувати до малопольского воєвідтсва про фінансове спертя свойой ініциятивы. Як подал війт Кароль Ґурскій, сеньорів – не лем в ґміні Ропа – єст штораз більше, зато власти хотят выйти з ініциятивом реактивациі бывшого осередка та одкрытя Університету Третього Віку. Старшы люде сут цікавы світа і повинны мати можливіст розвитку. Ґурскій додал тіж, што ґміна памятат про молодіж і діти, в плянах на тоту каденцю єст скорыстаня з маршалківской помочы на адаптацию другого крыла Основной Школы і переробліня го на світлиці для діти.

фот. Маршалківскій Уряд Малопольского Воєвідства