Сумар дня на 23. лютого/фебруара 2022 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 22. лютого/фебруара 2022 р.

Eкуменічна стріча на Нижнім Шлеску

В Хрустнику на Нижнім Шлеску прошла Екуменічна Стріча, в часі котрой вєдно молили ся католикы, грекокатоликы, православны та євангеликы, вшыткы, што творят спільноту ґміны Любін. Орґанізатором стрічы был парох Євангелицко-Ауґсбуржской Парохіі в Ліґници о. Єжы Ґансель та о. Анджей Ґодинь, парох Римокатолицкой Парохіі в Хрустнику. Стріча, котру того рока зорґанізували під гослом «Будме разом во спільноті любови і миру», посвячена была традицийні памяти о. Беняміна Шмольока, вродженого в Хрустнику знаного німецкого пастора, пісняря і єванґелицкого поеты, творці реліґійных пісен. Заступця війта ґміны Любін, Бартош Хойнацкій, повіл на стрічы, што жытелі ґміны Любін безсперечні доказали, што іх екуменізм проявлят ся не лем в молитві, але і в штоденных діянях, што видима была сусідска поміч в часі пандеміі, зорґанізуваны акциі та індивідуальна підпора медже людми. Заапелювал о єдніст. Стрічу прикрасил м.ін. выступ фольклористичного ансамблю Любін.

РДДЛ в Коросні продає дерево на цілый світ

Веце як 1450 кубиків дерева з підкарпатскых лісів продала Реґіональна Дирекция Державных Лісів в Коросні в часі послідньой субмісиі. То єден з векшых тендерів на дерево в Серединній Европі. Дерево взяли з плянуваной вытинкы. Право купити тото дерево старало ся парунадцетьох купців з Польщы, Австриі, Італиі, Німец, Чех і Словациі. Найвеце продали дубового і яворового дерева, найвекшу середню ціну, веце як 4 тис. зл за кубик, взяли за дубове дерево, але найдорожше продали дві яворовы колоды – за обі отримали близко 20 500 зл за кубик. Дерево з підкарпатского воєвідства трафлят праві же на цілый світ. Продукуют з него меблі, двері ци ексклюзивны деревяны панелі, а з єдной одміны явора роблят смыковы інструменты. З обшыри Реґіональной Дирекциі Державных Лісів в Коросні берут коло 2 млн кубиків дерева на рік, м.ін. на продай, а річный приріст вычысляют на веце як 3 млн кубиків.

В Рускым Керестурі одсвяткували Ден Материньского Языка 

Ден Материньского Языка одпразднували школяре русиньской основной і середньой школы Петро Кузмяк в Рускым Керестурі. З огляду на пандемію святкуваня проходили окремо в каждым одділіню, не просили ниякых гостів. Рыхтувати зачали ся іщы початком місяця. Старшы школяре під кєрунком професоркы русиньского языка Люпкы Малацко приготовили выставу пн. «Язык наш насущный» з примірами добрых практик і блудів, якы сут стрічаны в социяльных медиях, оголошынях в реклямовых місцях і офіцияльных названях. Молодшы ученикы, під опіком учытелькы русиньского языка Каролины Джуджар зрыхтували плякаты з прислівями і языковыма загадками, а школяре од учытелькы Тамары Хомы выслухали прелекцию о значыню языка і о його правильным хоснуваню, пак была дискусия.

Креничане проти масовій вытинці дерев

Жытелі Крениці підписуют онляйнову анкєту в справі браку згоды на масову вытинку дерев в місті. Автор писма, Анджей Цястонь, звідує, як то єст можливе, жебы нараз соткы, як не тисячы дерев стали ся загорозом для жытелів. Бургомайстер Пьотр Рыба пояснят, што кажде дерево презначене до вытинкы было досліджене експертом і мусит быти усунене з оглядів безпекы. Жытелі Крениці думают, што місто замінят ся в бетонову пустыню, а цілю вытинкы є дополнити буджет ґміны. Автор писма подає, што треба провести авдит лісників, котры евентуальні потвердят конечніст вытинкы. Окрем вытинаня дерев в місті, вытинкы в лісах, затвердженой староством, на обшыри Крениці вытинают тіж дерева, якы порастают рільничы поля, жебы привенути такы ґрунты до рільничого презначыня. Вытинати скінчат в будучым тыжни, в звязку з тым, што од початку марця зачынат ся період розмножуваня.

Фот. ug.lubin.pl