Сумар дня на 23. липця/юлия 2020 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 23. липця/юлия 2020 р.

На Лемковині першы припадкы хворых на коронавіруса

В ґміні Устя Рускє были выкрыты припадкы хворых на коронавіруса. То 6 осіб, котры брали участ м.ін. в весілю на обшыри тарнівского повіту. Хоц справа тыкат єдной родины, котра жыє в тій самій хыжы, то зо взгляду на іх велику соспільну активніст загорожены сут і інчы особы, в тым пожарниче і спортове середовиско, як тіж і Уряд Ґміны Устя Рускє. Зато війт Збіґнєв Людвін заявил, што до 24. липця/юлия уряд ґміны буде закрытый для заінтересуваных. Причыном того єст жданя на результаты аналізы побраных пробок на присутніст віруса в робітників уряду. Ґміна інформує, што про дальшы рішыня в справі функцийонуваня уряду буде писала на вебсайті Устя Руского і на Фейсбуку. В припаді наглой потребы отриманя акту смерти можливый єст безпосередній телефонічный контакт з урядом – під чыслом, котре є подане на інтернетовым сайті ґміны. Війт апелює, жебы вшыткы жытелі заховали спокій в тых найблизшых днях. Дотля в ґорлицкым повіті коронавіруса выкрыто серед 26 осіб, семеро з них выздоровіло. 19 припадків фурт є активных, лем єдна особа є актуально в шпытали.

Протест карпаторусиньской Церкви

Архієпископ Григорий, владыка Американьской Карпаторусиньской Православной Єпархіі, высловил свій офіцияльный протест в звязку з недавным рішыньом президента Турциі Реджепa Тайiпa Ердоґанa, котрый підписал декрет о зміні статусу Aгiя Софіі з памятника культуры – музею, в мечет. «Пишу днеска з великым смутком, злістю, детермінацийом, віром і в наглій потребі», такыма словами зачынат свій лист архієпископ Григорий, якій был опубликуваный по анґлицкы на офіцияльным вебсайті єпархіі. Уж од найблизшой пятниці, 24. липця/юлия, стамбульскы мусульмане будут мати змогу правити в обєкті своі богослужыня. В звязку з тым, што буде то «інавґурацийна дата» новой мусульманьской домінациі в храмі, владыка закликує вшыткых парохів і вірных свойой єпархіі, жебы в тот ден символично вчынили три річы. Першом з них має быти вдаріня парураз через ден в церковны дзвоны в каждій з парохій, так жебы высловити свій смуток і скорботу. Другом рекомендацийом владыкы Григория має быти спущыня до половины вшыткых фан, якы вісят на церковным маєтку. Послідньом формом протесту буде служыня з вірныма акафистів до Пресвятой Богородиці в речену пятницю ввечер. Слова критикы і протесты приходят і з інчых стран.

Панихіда над гробом владыкы Масцюха

Як інформує інтернетовый сайт перемышльско-варшавской архієпархіі Украіньской Грекокатолицкой Церкви в Польщы, в пятницю, 17. липця/юлия, была одслужена панихіда на гробі о. дра Василия Масцюха в Новій Веси, першого владыкы Апостольской Адміністрациі Лемковины. Панихіда была одслужена з ініциятивы о. митр. Юлияна Гойняка, грекокатолицкого пароха Зеленой Горы, котрого рід выходит як раз з Новой Веси. Богослужыня очелил владыка Владимір Ющак, єпископ вроцлавско-ґданьской єпархіі УГКЦ в Польщы. В інформацийній ноті, котра явила ся на архієпархіяльным сайті, находят ся фактоґрафічны блуды. Подає ся, што першый Апостольскій Адміністратор Лемковины вмер в 1935 р., а фактично о. Масцюх вмер 12. марця 1936 р., а його похорон в рідным селі одбыл ся 16. марця 1936 р. Неправильный рік смерти єст так само на нагробній таблици. Єст і друга фактоґрафічна хыба, котра єст стрічана барз часто в більшости опрацувань до темы істориі Апостольской Адміністрациі Лемковины. В тексті на сайті пише ся, што Адміністрация істнувала до 1947 р. Така інформация вымагат дополніня, знаме бо, же по выселіню Русинів з Лемковины автоматично перестали фунґувати грекокатолицкы парохіі. Офіцияльно ААЛ перестала істнувати аж в 1991 р., што находит потверджыня в церковных документах. Цілый час, іщы в 1990 р. была споминана в Annuario Pontificio, як Apostolica Administratio pro Lemkis. З папского альманаху зникнула аж в 1991 р., коли єй територия была офіцияльно передана під перемышльско-варшавску архієпархію. Лемкы владыку Масцюха называли «владыком», хоц не мал він єпископской хіротоніі.

Пограничникы порядкували воєнны цмонтері

Карпатскы пограничникы завершыли пародньову акцию порядкуваня воєнных цмонтерів на обшыри ґміны Санкова. В акцию были заанґажуваны працівникы Карпатского Одділіня Граничной Стражы. Помагали ім так само вольонтеры з Гірского Клюбу «Орлы». Пограничникы попрятали цмонтері з І світовой войны, медже інчыма цмонтері но. 42 і 53 в Долгым. Ту окрем прятаня было поставлене так само огороджыня. Были порядкуваны і цмонтері но. 62 в Баници, но. 76 в Сярах, но. 77 в Ропици Рускій і но. 66 в Маластові. Незалежно од планной дощовой хвилі, акция тырвала три дни.