Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 22. мая 2020 р.
Справедливый Медже Народами
В понедільок, 25. мая, в Леопольдові одкрыют памятну таблицю присвячену пряшівскому єпископови, блаженному Павлови Петрoви Ґойдичови, котрый был удостоєный і званьом Справедливый Медже Народами. Присутны на подіі будут м.ін. пряшівскій архієпископ і митрополита Словациі Йоан Бабяк, підпредседа Центрального Союзу Жыдівскых Реліґійных Спільнот в Словацкій Республиці Ігор Рінтель і председа Нацийональной Рады Республикы Борис Коллар. Пополудни заплянувано відеоконференцию о жытю блаженного єпископа Павла Петра Ґойдича та о діалоґу медже християнами і жыдами. Блаженный Павел Петро Ґойдич до кінця жытя оставал вірный своім вартостям, аж і товды коли перед 70. роками комуністичны власти заказали існтуваня грекокатолицкой церкви, а чысленне духовенство трафило до вязниці в Леопольдові. Блаженный вратувал вельох словацкых Жыдів, не міг пасивні призерати ся іх траґічній доли. Іn memoriam удостоіли го званьом Справедливый Медже Народами. Єпископ стал ся символом одвагы та порозумліня медже християнами і жыдами.
Желізницьом до Серця Мідьового Басену
Польковиці підписали інтенцийный лист в справі спілпрацы при рыхтуваню і реалізациі документациі тыкаючой будовы желізницьовой штрекы Любін-Польковиці-Ґлоґів з розбудовом леніі но 289 на одтинку Ліґниця-Любін-Рудна. Є то дальшый реальный крок в страну приверніня желизниці до Польковиц. Зо взгляду на епідемію коронавіруса вшыткы процедуры проходят кореспонденцийні. Торжественне підписаня листу мало пройти в марци того рока, але з відомых причын мусіли го одкликати. Жебы не опізняти робіт над проєктом розбудовы Аґломерацийной Желізниці Мідьового Басену рішыли вшыткы формальности реґулювати кореспонденцийні. Лукаш Пузнєцкій має надію, што вшытко поведе довести ся до кінця і протягом найблизшых пару років потягы зас зачнут доізджати до Серця Мідьового Басену. Тепер Маршалківскій Уряд Нижньошлезского Воєвідства жде на інтенцийны листы підписаны вшытkыма заінтересуваныма. Разом в проєкт має ся заанґажувати вісем самоурядів.
Серце од Польковиц
В середу, 20. мая, на рынку в Польковицях заінсталювали кіш на плястиковы накруткы. То ініциятива власти ґміны, зреалізувана завдякы заанґажуваню робітників KGHM ZANAM, жебы помагати потрібуючым. Метальова конструкция в формі серця, значыт лоґа Польковиц, то першый того рода кіш в Польщы. Буде хоснуваный благодійныма акциями для потрібуючых при єдночасным зверніню увагы на еколоґію. Бернард Ціхоцкій, презес заряду компаніі KGHM ZANAM, котра зробила кіш, поінформувал, што діяня підтримуючы локальны соспільны ініциятивы вписуют ся в політику фірмы. Кіш зробили в закладі в Ліґници. Поставили го на польковицкым рынку, напроти фонтанны, на высоксоти аркад. В тій части камениці, по знесіню стану епідеміі, найде ся сідиба Польковицкого Центру Вольонтерства, котре спільні з Центром Культуры Польковиці буде одповідало за благодійны акциі звязаны зо збераньом накруток. Першу уж заплянували. Думкодавцьом ініциятивы є Мариюш Зыбачыньскій, заступця ведучого Рады Міста в Польковицях.
Одкрыли «попівство» в Лупкові
В Лупкові в ґміні Команча ведут археолоґічны роботы попри будові ґазовой леніі. Археолоґы одкрыли камінны фундаменты давной плебаніі при грекокатолицкій церкви. Будинок з двома входами складал ся з аж 10 поміщынь, єдным была тоалета з каналізацийным системом, котрый одходил до рікы. Як на меджевоєнный період плебанія была модерна, мала розбудуваный систем огріваня і два пецы. Не знатя, яка є докладна дата будовы будинку, але з катастральнных плянів выходит, што в 1851 році уж был, а ремонтували го найпевнійше в 1923 році, бо монету з того часу нашли медже двома каменями фундаменту. Участникы археолоґічных робіт нашли вельо річы, котры хоснували в тамтым часі наштоден, табличкы на двері з назвисками довойенных жытелів Лупкова, нарядя, сокыры, свічникы, кераміку і інче. Нашли тіж єдну сиґнувану цеглу з вытлочыньом «попівство». В меджевоєнным часі цеглы часто так підписували. Окрем выміненого нашли барз рідкє одзначыня «Орлята», што представлят 4 птахы, а посередині єст ерб Львова, та остре закінчыня оружа з бронзу сперед пару тисячы років.