Сумар дня на 21. січня/януара 2022 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 21. січня/януара 2022 р.

На Словациі збільшыло ся чысло осіб, якы ся приголосили ґу русиньскій нацийональности

Вчера, 20. січня/януара, Статистичный Уряд Словацкой Республикы поінформувал о дальшых результатах Списуваня Жытелів, Домів і Мешкань 2021. Подля даных збільшыло ся чысло осіб, якы ся приголосили ґу русиньскій нацийональности. В тым році першыраз мож было собі записати дві нацийональности – ґу русиньскій приголосило ся тепер 23 746 осіб, а ґу русиньскій вєдно з інчом 39 810 осіб. Разом то 63 556 осіб. Кєд рахувати довєдна чысла за першу і другу нацийональніст, чысло Русинів збільшыло ся од 2011 рока о веце як 30 тис., і Русины остали третьом нейвекшом нацийональністю на Словациі. Материньскій язык русиньскій записало собі менше люди як десят років тому, але фурт єст він третім найвекшым меншыновым языком на Словациі. Деталі чытайте на нашым портали.

Новорічна стріча президентской пары з меншынами

В минулый віторок, 18. січня/януара, польска президентска пара стрітила ся з представниками Костелів, конфесиййных звязків і Спільной Комісиі Уряду та Нацийональных і Етнічных Меншын. Як повіл президент ПР Аджей Дуда, стріча была продолжыньом традициі, коли на польскых землях жыли люде ріжных нацийональности і віроісповідань, а котры были звязаны спільным каноном вартости. Окрем президента новорічны желаня зложыл тіж м.ін. Спілведучый Спільной Комісиі Уряду та Нацийональных і Етнічных Меншын Григорий Куприянович. Припомнул він, же в тым році святкувана буде 30. річниця затверджыня Европейской карты реґіональных і меншыновых языків, цілю якой єст охорона і промоция реґіональных языків в Европі. Апелювал глядати в Польщы доріг до полнійшой імплементациі акту. Спомнул і о влонишній візиті президента Дуды на святій горі Ґрабарці і о збільшыню о близко 2 млн зл фондів на діяня для захованя і розвитку достоменности нацийональных і етнічных меншын та хоснувателів реґіонального языка. Єдночасно зазначыл, же тіньом на тоты позитивны сиґналы положыл ся плян зменшыня в державным буджеті середків на освітову част субвенциі на вчыня меншыновых языків в школах.

Желізниця получыт Пивничну, Щавницю і Стару Любовню

Польскы і словацкы самоурядовці вертают до думкы сперед 20 років, яком было получыти желізницьом Пивничну, Щавницю і Стару Любовню. Проєкт получыня был зрыхтуваный в роках 2000-2003 науковцями з Краківской Політехнікы. Іх концепция была припомнянута на робочій стрічы в справі будовы желізниці, яка проходила в Пивничній в минулый понедільок. Проєкт закладат трикратне скорочыня подорожы медже Пивничном і Щавницьом. Як поінформувал посол Ян Дуда, на робочій стрічы запрезентували трасу желізниці, яка получыт Пивничну зо Старом Любовньом і Щавницьом. Будова обєкту може быти шансом для туристичного і економічного розвитку, беручы до увагы еколоґічны вымогы для реґіону. Наступным кроком буде підписаня самоурядового трансграничного догваріня в справі будовы желізниці.

Дофінансуваня на бойовы возы для єдиниц Охотничой Пожарничой Стражы

Міністерство Внутрішніх Справ і Адміністрациі опубликувало офіцийный список Охотничых Пожарничых Стражы, котры отримают в тым році дофінансуваня на закуп бойовых авт. Середкы отримают 42 малопольскы єдиниці, в тым дві в ґорлицкым повіті – в Устю Рускым і Лужній. Середкы были признаны на закуп середнього бойового возу. В минулым році пожарникы з Устя інтервеніювали разом 54 разы, а з Лужной 69 разів.